20 років тому я розлучилася з своїм чоловіком. Ми тоді прожили лише чотири роки, чоловік мені зрадив, а я не пробачила. Зараз розумію, що навіть не дала змоги йому виправдатися переді мною.
Тоді я дружила з Світланою, вона була моєю подругою з дитинства. Потім ми обидві вийшли заміж, народили дітей, продовжували спілкуватися, всі свята відзначали разом сім’ями.
А якось прийшла до мене подруга сама не своя, довго мнулася, але я відразу зрозуміла, що вона хоче мені щось сказати. І тут Світлана мене ошелешила, що бачила мого чоловіка з іншою жінкою, і що з надійних джерел знає, що у них роман. Не сказати мені цього вона не могла, бо на те і є друзі, щоб говорити правду.
Я відразу розплакалася, нічого не хотіла з’ясовувати, вирішила, що буду розлучатися. А Світлана лише підливала масла у вогонь, навіть речі Василя допомагала скласти.
Коли Василь прийшов з роботи, валізи з його речами чекали біля дверей. Я лише сказала, що все знаю, і щоб він ішов до тієї іншої, якщо вона краща за мене.
Чоловік клявся, що нічого такого і приблизно немає, але я повірила Світлані, а не йому. Ще кілька місяців ходив Василь слідом за мною, переконував мене, що не зраджував, та я слухати його не стала. А через кілька місяців ми розлучилися. Чоловік поїхав з міста, а я залишилася одна з донечкою.
Дуже важко було самій, особливо коли ми відзначали якісь свята – Світлана завжди з своїм Степаном, у них все так гарно, дружньо, і будинок збудували, і авто купили, і підтримка один одному, а я все одна і одна, бо так нікого більше собі і не змогла знайти.
Якось я сказала подрузі, що якби це зараз сталося зі мною, то можливо, я б пробачила Василя. Світлана категорично не погодилася, мовляв, зраду прощати не можна в жодному випадку, так що я все правильно зробила.
І от тепер ситуація повторилася з точністю до навпаки, і я не знаю, що з цим робити. Якось я йшла вулицею, і побачила, як в дорогу машину Степана сідає жінка, я призупинилася, і побачила те, що мені не варто було бачити.
Я намагалася не думати про це, але через кілька днів я знову зустріла їх біля відомого в нашому місті готелю, а потім бачила їх в кав’ярні, попри яку я проходила повз. Особисто у мене сумнівів немає – Степан зраджує Світлані.
Я знаю думку Світлани щодо цього, адже вона постійно наголошувала, що зради не пробачить. Але я по собі знаю, як легко все зруйнувати, і як важко щось нове відбудувати. Тому не впевнена, чи варто ділитися з подругою отриманою інформацією. Що робити? Як краще поступити?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
