fbpx

20 років тому, коли ми з чоловіком розлучалися, його сестра особисто приїхала, щоб забрати його речі. Жив він у них доти, поки племінниця заміж не вийшла, тепер зять там господарює, а мій чоловік нічого кращого не придумав, як повернутися до мене

В свій час я вийшла заміж за чоловіка, якого дуже любила.

Олег був родом з села. Після весілля ми стали жити разом з моїми батьками в нашій двокімнатній квартирі.

А в нього в селі біля мами лишилася його рідна сестра Люба. Вона вийшла заміж, стала там хазяйнувати.

Якось Люба до нас приїхала з проханням, щоб мій чоловік відмовився від своєї частки в батьківському будинку на її користь, мовляв, її чоловік не хоче щось робити, коли це не їхнє повністю.

Хоч для нас це було непросто, але задля збереження родинних стосунків ми вирішили все віддати сестрі чоловіка.

Тим часом, Олег став їздити на заробітки, щоб ми могли швидше вирішити своє житлове питання. У нас народилася дочка, і жити разом з батьками в двокімнатній квартирі було доволі незручно.

Стали ми складати гроші, і вже коли справа майже наближалася до кінця, я вже почала шукати підходящий варіант квартири, зовиця розлучилася з своїм чоловіком.

Люба стала часто приходити до нас і плакатися, що їй грошей не вистачає, а мій чоловік, добра душа, почав жаліти сестру і давати їй гроші.

Через це у нас почалися непорозуміння. Я бачила, як з нашої купки просто зникають купюри, і розуміла, що повертати їх ніхто не збирається, а значить – мрію про власну квартиру доведеться відкласти.

Ми почали сваритися з чоловіком, Люба підкидала дров у вогонь. Дійшло до того, що вона приїхала до нас, щоб забрати брата до себе – зібрала його речі і він поїхав.

Я не могла повірити, що так буває, але довелося змиритися. Ми розлучилися.

Всі гроші чоловік забрав з собою, а я з дочкою так і залишилася в квартирі своїх батьків.

Минули роки, дочка виросла, вийшла заміж. А я поїхала на заробітки в Іспанію, і купила собі квартиру.

Була там я не довго – всього 8 років. Прицільно заробила на житло і повернулася.

Живу щасливо, нікого не чіпаю, маю прекрасні стосунки з дочкою і зятем.

І тут до мене стала надзвонювати Люба. Начебто, цікавилася як справи у мене і в дочки. Але насправді вона прощупувала грунт.

Справа в тому, що її дочка вийшла заміж і привела зятя додому. І той не хоче, щоб мій колишній чоловік з ними жив.

А йти Олегу нікуди, бо всі гроші, які він заробляв, Люба давно від нього забрала і витратила.

Тепер він їм заважає, і вони згадали про мене – мовляв, законна дружина перед Богом і людьми, мусить прийняти чоловіка назад.

Після дзвінків Люби мене розшукав і сам Олег. Проситься назад, благає, щоб я його пробачила. Каже, що хоче спілкуватися з нашою дочкою і внучкою.

Я відповіла, що ніхто йому спілкуватися з дітьми не забороняє, це вже як вони самі захочуть.

А приймати назад я його не збираюся, треба було раніше думати.

Люба виявилася доволі хитрою, вона практично своїми руками зіпсувала життя рідному брату, от нехай тепер з цим живе, і нехай самі розбираються.

Ну хіба я не правду кажу?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page