20 років тому брат мого чоловіка виїхав в Америку. Він став присилати гроші додому, в зв’язку з чим фінансове становище їхньої сім’ї суттєво покращилося.
Через кілька років на їхньому подвір’ї вже красувався величезний будинок. Потім там ще з’явився новий автомобіль з салону.
Не думала я, що це аж настільки сильно зачепить мого чоловіка! Ми жили поряд, через огорожу, і на фоні маєтків брата ми і справді виглядали дуже бідно.
Тоді мій чоловік став проситися, щоб брат його до себе в Америку забрав.
Але в ті часи це не так просто було зробити, а якщо і робилося – то за великі гроші, яких у нас не було. А багаті родичі не збиралися нам їх зичити.
Я, як могла, заспокоювала чоловіка, казала йому не раз, що щастя не в грошах! Та хіба він хотів мене слухати?
Закінчилося все тим, що мій чоловік знайшов бригаду, і якийсь час він їздив в Чехію на будову.
Та заробити таких статків, як брат, він так і не зміг. Ми трохи перебудували свій будинок, але збудувати новий, щоб такий був як у брата, ми не могли.
І машина у нас все та ж, стара, а у родичів, вже третя нова з салону!
Моєму чоловікові б порадіти за брата, а натомість багатство з кожним роком їх все більше розділяє.
Зараз у нас грошей немає, бо чоловік перестав їздити в Чехію. Сидить вдома, підробляє на місцевій СТО.
А брат і досі живе в Америці, висилаючи своїй сім’ї долари.
Родичі свого сина в медичному вивчили, тепер племінник вже лікарем працює.
А наш син закінчив коледж, бо ми не могли йому оплатити навчання.
Одним словом, гроші так нас розділили, що ми вже кілька років не спілкуємося, хоча і живемо по-сусідству.
Особисто мені ця ситуація дуже не подобається. Питаю чоловіка, на що він образився взагалі?
А він мені відповідає, що брат міг би йому якось допомогти, щоб він на його фоні не виглядав як “бідний родич”.
– Ну що ти причепився до цих грошей?, – кажу. – Хіба в них щастя? Що з того, що у твого брата є кращий будинок, ніж в тебе, якщо він в ньому не живе! І не бачитися 20 років з дружиною і сином – це нормально? От що це за сім’я?
Мені здається, що краще вже бідніше жити, але разом. Нам уже по 50 років. Більша частина життя минула.
Брат чоловіка щороку обіцяє своїй сім’ї, що вже цього року повернеться, але продовжує сидіти в Америці. Проте, не забуває висилати гроші, тому їхні маєтки ще більше розрозстаються, а мій чоловік від цього ще сильніше злиться.
От як йому втовкмачити, що щастя не в грошах і не в маєтках?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
