Після того, як моя донька вийшла заміж, подаровану нами їй двокімнатну квартиру вони продали, а купили трикімнатну. Заощадження на купівлю більшого житла були спільні з її чоловіком. Тепер вони розлучаються і зять хоче поділити все майно. А хто поверне моїй доньці її житло?
Коли дочка закінчувала школу, ми з чоловіком вирішили зробити їй приємний подарунок і подарували двокімнатну квартиру. Наших накопичених за 20 років шлюбу заощаджень вистачило на цілком собі гарне житло в центрі міста. У нас одна дитина, тому ми вирішили не економити, а поки мали можливість, то придбати їй житло, щоб вона не жила під чужим дахом, і їй постійно дорікали за це. В основному дочка не жила там, а зрідка проводила вечори з подругами або друзями. Але коли наша дівчинка вийшла заміж, вона прийняла рішення продати подаровану нами з батьком квартиру. З новоспеченим чоловіком вони скинулися грошима і змогли обміняти двокімнатну на більш простору трикімнатну квартиру. Я була трохи засмучена, адже з чоловіком витратила чимало зусиль, щоб купити доньці власне житло. А тепер замість нього у неї є «спільна» квартира з чоловіком, на купівлю якої за великим рахунком більше вклалася лише моя донечка. Тоді я як відчувала, що цей продаж житла не до добра. Я один раз намагалася серйозно з нею поговорити на цю тему, хотіла донести до неї, що вона робить велику помилку, але все було марно.
Дочка і зять прожили в шлюбі трохи більше двох років. За два роки сімейного життя у них так і не народилися дітки, зате з’явилася купа образ, суперечок та різних розбіжностей. Коли ми з батьком приїжджали до них в гості в останній раз, то взагалі були здивовані, як вони раніше жили разом. Між ними як чорна кішка пробігла, навіть спілкуються, як чужі люди. З найменшої дрібниці дочка сварилася на свого чоловіка, а той не мовчав і також нічого хорошого у відповідь не говорив. Навіть при нас з батьком молодята не церемонилися і вели себе якось незрозуміло. Коли ми з чоловіком повернулися додому, то були вражені тому, що побачили. Я тоді зрозуміла відразу, що нічого доброго з цього заміжжя вже не вийде. Я зрозуміла, що скоро справа дійде до розлучення. Так і сталося.
Через тиждень після нашого візиту до дочки, вона заявила, що збирається подавати документи на розлучення. З одного боку я була рада, що дочка вирішила піти від цього чоловіка, хіба то життя, коли вони постійно сперечаються. Але з іншого боку – у них спільне майно є у шлюбі, яке тепер потрібно буде ділити навпіл між моєю донькою та її чоловіком.
Коли дочка зібрала необхідні документи і пішла подавати на розлучення, зять заявив відразу, що просто так він її не відпустить. Я думала, у нього прокинулися почуття до своєї дружини і все таке, але ні. Чоловік захотів повного поділу майна в рівних правах зі своєю дружиною. Тобто за законом, все, що нажито подружжям за час шлюбу, має бути поділено навпіл. А це їх спільна велика трикімнатна квартира. Але всі ми знаємо, що майже всі гроші на її покупку внесла моя донечка, а колишній зять вклав тільки невеликий відсоток. А тепер виходить їй потрібно віддати половину квартири своєму колишньому чоловікові, щоб він підписав документи на розлучення. А де ж справедливість? Він хоче так легко нажитися на моїй дитині, а я буду просто так стояти осторонь цього всього? Ні вже, такого не буде. Я вирішила, що маю щось придумати, щоб зятеві не дісталося нічого. Як вона взагалі могла з ним жити, якщо він такий жадібний і меркантильний? Як допомогти дочці повернути її житло? Мій чоловік і зовсім зажурився. Каже, що так важко працював тих 20 років, поки збирав дитині на квартиру, а вона так легко все втратила. Він дуже сердитий на доньку, не розуміє, для чого було продавати двокімнатну квартиру, якщо у них немає дітей, адже для двох там місця було багато.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – simya.com.
