Я маю свого єдиного сина Юрка, тому все життя старалася лише для нього, щоб у нього все було добре.
Коли мій син одружився, я сприйняла його дружину, як свою рідну доньку, сама завжди горнулася до неї, як мати, допомагала в чому могла.
Я завжди мріяла мати донечку, тому до невістки ставилася дуже добре, сподівалася, що вона мені замінить її.
Коли невістка була в стаціонарі, адже мав з’явитися на світ наш довгоочікуваний малюк, я щодня бігала до неї зі свіжою домашньою їжею, а всі її домашні турботи взяла на себе, та й маленька онучка весь час жила в мене.
А нещодавно, коли дізналася, що невістка чекає другу дитину, я вирішила купити синові з невісткою окреме житло, адже вони жили в орендованій квартирі.
Гроші у мене були, я відкладала на житло синові багато років, просто не спішила відразу купувати дітям житло, боялася, що сімейне життя не складеться, діти розлучаться і житло прийдеться ділити з невісткою.
Та коли невістка Іванка вже чекала другу дитину, я зрозуміла, що дітям потрібно допомагати і берегти їх хорошу сім’ю.
Так і сказала невістці, щоб була спокійна, житлом я їх забезпечу.
А на Водохреще син з невісткою прийшли до мене в гості, тоді було якесь свято.
Ми гарно посиділи, відпочили, я їх пригостила смаколиками, перед цим цілий день я крутилася біля плити на кухні.
Я їм страви з собою дала, щоб діти мали що їсти. Адже скільки мені потрібно самій тієї їжі?
Мені так світло і радісно було на душі, що в мене є така гарна родина.
Важко словами передати, якою щасливою я себе почувала.
Потім ми попрощалися, син з невісткою одягнули онучат, я їм в усьому допомогла, винесла торбу до автомобіля їх та й мої діти поїхали від мене до себе додому.
Я повернулася в свою квартиру і стала все гарно прибирати і побачила.
Аж тут мені син подзвонив, сказав, що дружина, через метушню усю, забула в мене свій телефон.
Я стала шукати його скрізь, але знайти не могла, хоча обдивилася все.
Потім я здогадалася, що потрібно взяти свій телефон і набрати номер невістки, так телефон швидше знайдеться.
Дуже хвилювалася, щоб дружина мого сина не загубила свій телефон, адже ціни зараз такі високі.
Я набрала її і почула звук телефону десь під диваном.
Дійсно, він був там.
Я радісно стала його діставати і тішилася, що він не загубився десь на вулиці, як тут побачила напис на екрані – “стара”.
Я дуже здивувалася, стала перевіряти номер і зрозуміла, що це таки мій, так я підписана на телефоні своєї невістки.
Мені так важко стало. Я сіла і навіть збирати зі столу нічого не хотілося.
Ні про телефон вже не думала, ні про що. Я передумала купувати дітям квартиру.
Виходить, скільки добра не роби, а для невістки я залишуся чужою старою.
Як мені тепер ставитися до своїх дітей? Як думаєте, мій син знав про це?
Фото ілюстративне.