19 серпня – Спaса. Oсь щo потpібно зpобити кoжному в цeй дeнь і чoму яблука є oбов’язковими у святковому кошику.
19 серпня є свято Преображення Господнього, або Спаса. Це народне свято східних слов’ян відоме з давньоруських часів. Джерело
Згідно з Біблією, сталося воно на галілейській горі Фавор. Тоді Христос піднявся на неї, щоби там помолитися зі своїми учнями – Петром, Яковом і Йоаном. Під час таїнства троє наслідників Христа побачили свого Вчителя перетвореним, преображеним – у всій Божественній, вічній славі. Ще перед Христом з’явилися пророки Мойсей та Ілля, які, як пише апостол Лука, розмовляли з Ним про майбутнє poзп’яття на хресті. Після цього з’явилася світла хмара та накрила усіх своєю тінню. З неї пролунав голос Бога: “Це мій син возлюблений, послухайте Його”. Після такої чудотворної події Христос заборонив своїм учням розповідати комусь про побачене.
За традицією, день свята Яблучного Спаса у православних християн починається рано вранці в церкві. У цей день прийнято висвячувати перший урожай плодів.
Святкування Преображення триває 9 днів, з 18 до 26 серпня. У це свято за древнім церковним звичаєм святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці. Тому в народі цей день називають Другим, або Яблучним Спасом.
Свято Преображення обрано для благословення плодів, бо в Єрусалимі саме в ту пору дозрівав виноград, який і прийнято освячувати в цей день. Церква, благословляючи принесені плоди, утверджує думку про те, що все — від людини до рослини — повинно бути присвячене Богу як Його творіння.
За народними прикметами, Яблучний Спас означає настання осені і перетворення природи. Прийнято вважати, що ночі після Спаса стають набагато холоднішими. В середній смузі України від цього дня вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!»
Зі святом Спаса пов’язані різні обжинкові обряди: святять у церкві обжинкові вінки, на ниві ставлять «Спасову бороду» — останні незжаті колосся, які просто на полі урочисто зав’язуються червоною стрічкою і яким приноситься в жeртву хлібина. Цей обряд має також назву Велесової, або Дідової Бороди.
Після посвяти квіти й голівки маку кладуть за іконами, де вони зберігаються до весни. Весною мак розсівають по городу, а сухі квіти на Благовіщення вплітали до своїх кіс — «щоб не випадало з голови волосся».
На Яблучний Спас також побутували обряди з водою: свяченою водою окроплювали зорану під озиму землю.
Обрядовою їжею на цей день є “шулики”: замішують пісного коржа на соді й випікають його в печі. Готовий корж ламають на шматки та вимішують в макітрі з перетертим маком і свіжовикачаним медом.
Святковою стравою на Спаса були печені яблука. Верхівку з хвостиком відрізали, виймали середину з насінням, клали туди мед або цукор і запікали в печі. Готують пироги й штруделі з яблучною начинкою. Їдять їх із узваром або грушівником — киселем зі свіжих груш.
Перед Спасом є два тижні посту — «Спасівка». Існує легенда, що спасівка — це є продовження Великого посту. Бог призначив для Великого посту дев’ять тижнів, а святі отці почали просити Бога, щоб щось із тим зробив, бо для людей затяжко витримати такий довгий піст. Тоді Бог розділив той піст на дві частини: сім тижнів навесні перед Великоднем і два тижні вкінці літа перед Спасом. Ось чому за народнім віруванням у спасівку треба так само постити, як і у Великий піст.
В Україні прийнято також плести ритуaльнi віночки. Один із таких віночків – вінок Спаса – плетуть навесні, як заквітнуть зозулині черевички та яблуні. Додають ще вишневі листочки. Надягають вінок лише на Спаса. До віночка прив’язувалися відповідні стрічки: посередині – жовтогаряча, далі голубі, сині, жовті, фіолетові – кольори Спаса. Жовтий – колір сонця. Розповідають таку легенду:
“Йшов Спас до Сонця – Ярила – і просив у нього один промінчик весни, щоб освятити ним весняні квіти з дівочого віночка. А Ярило відповідало: “Я тобі дам промінчик мудрості і здоров’я. але мусиш мені принести в долонях дві краплинки голубої водиці (тому й голубі стрічки), зіроньки ночі синьої (сині), радість життя (жовті) та мудрість людську (фіолетові)”. Спас дає на те згоду і через три дні все обіцяне приносить Сонцю. А Сонце вручає вій промінь, святить дерева. Торкається кожної гілочки. Яблука. Сливочки…”
Одягали той віночок дитині з трьох років. На Спаса. Як давали яблучко та приказували: «Здоровому тілу – здоровий дух!»
Яким має бути святковий кошик?
У давнину в кожній родині був спеціальний церковний кошик, з яким ходили в храм на великі свята – Різдво, Великдень, Спас. Така корзинка повинна бути красивою, місткою, ошатною та служити тільки для цієї мети.
Відмінно підійде невеликий плетений кошик з лози, застелений чистим ошатним рушником. Що ж стосується вмісту кошика до спасу, то набір традиційних продуктів, які потрібно нести до церкви для освячення, невеликий, адже свято Яблучного Спаса припадає на дні посту.
До вибору подуктів, які ви хочете освятити в церкві слід поставитися дуже уважно, так як кожен продукт несе символічне значення, сакральний зміст якого важливо знати.
Що покласти в кошик на Яблучний Спас?
Головним же атрибутом святкової корзини були яблука, які, як вважали, не можна було їсти до 19 серпня, проте у цей день, а також опісля ці фрукти вживали в необмеженій кількості. Ще на Спаса радили збирати урожай, адже подейкували: залишені після Яблучного свята фрукти, овочі чи зернові користі не принесуть.
Особливістю кошика для освячення на Яблучний Спас є те, що свято це випадає в розпал Успенського посту, який розпочався 14 серпня на Медовий Спас і триватиме до Успіння Богородиці 28 серпня. Тому до Спасового кошика на Яблучний Спас не кладуть м’ясних виробів і ніякого aлкoгoлю.
За традицією в кошик кладуть яблука (як символ врожаю та фортеці душі і тiла), хліб (символ дому та сім’ї), хрін (символ стійкості у вірі), сіль (символ готовності до життєвих труднощів), різноманітну пісну випічку з яблуками і свіжий мед, неодмінно нового врожаю. Також в кошик можна скласти і виноград, сливи, груші та інші фрукти. Плоди символізують подяку Богу за всі дари і посвяту всього світу.
Доповнити кошик можуть свічки, пахуча зелень (м’ята, чебрець, чорнобривці). Жива зелень символізує радість і віру в вічне життя.
Варто запам’ятати – освячені продукти не можна викидати, тому не потрібно набирати занадто велику кількість страв. Освячену їжу намагаються з’їсти за святковим столом, поділитися з друзями, гостями та родичами. Зіпсовані залишки не викидають. Їх прийнято віддавати худобі або закопувати в саду.
Народні прикмети:
Прийшов Спас – бери рукавиці про запас.
Минув Спас – держи кожух про запас.
До Спасівки бджола робить на пана, а після Спасівки на себе.
Як у Спасівку будуть великі вітри, то зима буде з віхолами та лютими морозами .
Якщо у Спасівку на деревах жовтіє листя, це віщує ранню осінь.
Якщо на Спаса нема дощу, то це прикмета, що буде гарна суха осінь. Дощів небагато буде.
Якщо на Спаса йде дощ, січень наступного року буде сніжний, якщо спекотно – січень морозяний.
Якщо антонівка вродила – наступного року хліб уродить.
Пройшов Спас – пішло літо від нас.
