Свекруха моєї рідної сестри Людмили, зібралася відзначати свій день народження в кафе.
Запросила вона усю родину, сусідів і колег з роботи.
Нарахувала усіх не дуже так і багато – чоловік з 25 і зрозуміла, що в квартирі всі не сядуть, адже гості ще й з дітьми будуть.
Діти будуть бігати, гратися, не дадуть спокійно посидіти, а в квартирі місця зовсім мало, не зручно буде усім.
Тоді свекор моєї сестри сказав, щоб дружина святкувала своє 55-річчя в кафе, він всі витрати готовий оплатити, це й буде його подарунок.
Звісно, що гулянки ніхто робити, особливо, й не планував, але посидіти з друзями хотілося, підтримати одне одного у такі важкі часи, посидіти поряд, побути разом з родиною.
Чоловік сказав свекрусі моєї сестри, що вона все життя думала про інших, настав час і про себе подумати, просив покликати всіх близьких їй людей і не економити, як вона це робила завжди.
Свекруха не звикла так розкошувати, тим паче часи зараз такі важкі, та слова чоловіка вселили в неї впевненість, адже дійсно так було: всі ці роки вона все краще дітям віддавала, все для них, а собі – нічого.
Та згодом про це дізналася невістка.
Моя сестра Людмила дуже здивувалася і образилася на маму чоловіка.
Вони нещодавно своїй донечці 5 років святкували, день народження вдома гуляли.
Тоді навіть родину не запросили, бо в сім’ї зараз грошей немає, часи дуже складні.
Їм живеться, як і багатьом людям в країні, зовсім непросто, адже виплачуть кредит за квартиру, яку взяли давно.
А свекри могли б їм зараз з грошима допомогти у такий не простий час, а вони їх викидають на якесь святкування, ще й йти потрібно до них, і свої гроші чималі нести.
Людмила добре розуміла, що якби мама чоловіка запросила додому, то можна їй було б і 200 гривень подарувати, принести до хати в конверті.
А в кафе, звісно, потрібно, як мінімум, тисячу гривень нести і їй, і чоловікові.
Людмила моя ще відразу сказала, що на день народження свекрухи своєї не піде і чути не хоче про це.
Вона зараз навіть і чоловіка просить залишитися вдома, не йти до матері, щоб зекономити гроші.
Чоловікові Людмили і мами шкода, адже вона стільки сил віддавала іншим і вперше щось просить для себе.
Але й і дружину розуміє, адже тисяча гривень для них – це зараз великі гроші, а тут, напевно, кожному тисячу дати потрібно.
Сестра вже в мене питала поради, а я їй не знаю, що сказати.
Я дуже добре знаю, що сестрі зараз важко живеться, вони навіть продуктів мало купують і то найдешевших.
Для Людмили й пару сотень зараз гроші великі, вони складно зараз живуть, майже усе йде на кретит, бо врізали обом зарплати.
От як тут вчинити в цій ситуації, щоб не образився ніхто?
Фото ілюстративне.
