Наша мама подалася на заробітки ще 17 років тому, в Італії вона швидко вийшла заміж і взагалі забула про нас з сестрою. Добре, що у нас була бабуся, мамина мам, весь цей час вона нами опікувалася, а потім ми нею, за що отримали в спадок її квартиру.
Зараз нашій мамі 58 років, мені 30, сестрі 27. В це важко повірити, але за стільки років мама не передала нам жодного євро, вона завжди жила для себе. Для дітей у неї ніколи не було ні часу, ні грошей. Зате зараз мама про нас згадала і вирішила, що ми їй щось винні, бо вона наша мама.
В Італії мама жила з літнім італійцем і була впевнена, що все своє майно він залишить їй. Тому свої гроші, які вона там заробляла, мама бездумно витрачала – ні нам нічого не прислала, ні собі нічого не відклала. Та її чекав неприємний сюрприз – коли не стало її чоловіка, з’ясувалося, що все своє майно він давно переписав родичам, то ж мама залишилася ні з чим і не придумала нічого кращого, як повернутися до нас.
Тим часом, нам з сестрою у спадок від бабусі залишилася її трикімнатна квартира. Ми ободві ще не заміжні, тому планували це житло продати, і купити собі по однокімнатній квартирі, щоб у кожної було окреме житло, навіть грошей вже трохи підскладали, та в наші плани втрутилася мама. Вона повернулася в Україну і претендує на цю квартиру. Каже, що буде з нами судитися, якщо ми її не приймемо, адже вона рідна донька, а ми лише онуки.
Я впевнена, що навіть через суд мама нічого не отримає, але процес займе багато часу і неpвів. Потім мама придумала інший варіант – ми з сестрою маємо скинутися і купити їй квартиру, адже ми перед нею в боргу. До того ж, вона не винна, що наш батько так підло поступив з нею, кинувши її напризволяще з двома дітьми.
Зараз мама живе з нами, і ситуація погіршується з кожним днем. Вона щиро вважає бабусину квартиру своєю, бо вона там народилася і виросла. Продавати нам її вона не дозволяє, хіба що за умови, що ми спочатку купуємо їй однокімнатну квартиру.
І що робити в такій ситуації? Не можемо ж ми вигнати рідну маму на вулицю, а їй реально нема де жити, і приїхала вона без нічого, з пустими руками, грошей на покупку житла у неї немає. І судитися з нею не хочеться, і допомагати їй теж немає ніякого бажання, зважаючи на те, як вона з нами в свій час поступила.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.