fbpx
Життєві історії
1 серпня від моєї старшої доньки мені на карту прийшло 2 тисячі гривень. Ольга зараз в Португалії. Я телефонувала їй подякувати, що матері не забуває. Та вона не взяла телефон. А все тому, що її сусідка доповіла, що я молодшій доньці купила холодильник

Нещодавно донька моя старша з-за кордону мені подзвонила, сказала, що має серйозну розмову до мене, чим трохи здивувала мене.

Я ще тоді просто не знала, про що вона хоче розмовляти зі мною.

Справа в тому, що я маю дві донечки, чоловіка не стало 5 років тому.

Відтоді я в селі живу сама, одна в хаті.

Ні, молодша донька моя живе теж в нашому селі, але в хаті свекрів.

З чоловіком вони мають двох діток, моїх чудових онуків.

Старша донька моя – Ольга, жила в місті, з чоловіком розлучилася, сама виховує доньку.

Ми з чоловіком дуже любили своїх доньок, в усьому старалися забезпечити їх, щоб вони мали краще життя, але, на жаль, особливих статків не мали.

Тому, звісно, що ми все робили для них, але дати свого житла, на жаль не могли.

Для нас це було просто непосильно, на жаль.

А вся справа в тому, до слова, що своїх батьків я доглядала і свекрів також, адже вони були старенькими. На них у нас теж йшло багато сил та часу.

Загалом дітям, я вважаю, ми дали все, що могли, окрім житла, адже на це у нас, на жаль, не вистачило сил та коштів.

Доньки наші виросли, заміж повиходили.

Старша з чоловіком, під час сімейного життя квартиру трикімнатну купили, при розлученні розділили згодом її і кожному дісталася однокімнатна квартира в місті.

А молодша донька – пішла жити до свого чоловіка в нашому селі, в хату його.

Минулої весни старша донька Ольга поїхала в Португалію, її туди родичі наші покликали далекі.

Втрачати їй було нічого, тому Оля здала свою квартиру в оренду, а сама поїхала за кордон.

Влаштувалася там непогано: дитину в школу, а на роботу сама.

Ольга часто мені телефонує, каже, що справи непогано складаються, може щось собі і на майбутнє заробити.

Молодша донька Тамара теж провідує мене, нещодавно у них третє дитятко з’явилося, тому мені вони нічого не допомагають, не мають часу для мене, на жаль.

Та я ще сама жінка не поважного віку, мені лише 67, багато ще можу робити сама.

Але відколи у молодшої доньки з’явилася третя дитина, я постійно до неї бігаю, ще й хочу їй допомогти.

Але, справа, як виявилося, тут дуже непроста.

Відколи Ольга поїхала за кордон, щомісяця мені гроші на картку присилає. Їй за оренду платять 5 тисяч гривень, а вона дві з них мені віддає.

Донька шкодує мене, каже, що часи складні, вона там трохи заробляє, відкласти може, каже, що вистачає їй. І мене просить не економити, а продукти собі якісь купувати, щоб, мовляв, я сита і здорова була.

А одного разу, коли її знайома додому їхала, речі мені гарні передала. Така яскрава сукня і туфлі, просто не могла натішитися їм, як дитина мала.

звісно, я стараюся щось зекономити і молодшій доньці віднести, адже в неї тепер троє дітей, лише чоловік працює на всіх. Важко їм дуже, тому намагаюся допомогти чим можу.

А тут моя старша донька дізналася, що вона мені так в усьому допомагає, дбає про мене, а я бігаю до її молодшої сестри, ще й гроші їй даю.

Тому Ольга сама подзвонила до мене, коли їй родичі доповіли, що я своїй молодшій доньці купила новий холодильник.

Старий поламався у них, на новий грошей немає і не скоро будуть, а поки сезон, той фрукти якісь дітям потрібно заморозити. От і купила, пошкодувала онуків.

Як тільки Ольга дізналася, відразу набрала мене:

– Мамо, як ти можеш так робити? Я з тобою ділюся, що маю, а ти сестрі віддаєщ. Чи ти забула, що я сама без чоловіка працюю тут на чужині, щоб копійку заробити? У сестри чоловік є, а те, що в неї троє дітей, то це має бути її турбота, адже це її вибір , а не твій. Мені теж важко. А хто мене пошкодує?

А в кінці Ольга додала, що, якщо я ходитиму і купуватиму щось для сестри, вона перестане мені гроші давати і допомагати, та й на старості років, щоб я не розраховувала на неї, бо вона відчуває, що Тамара, ще й хату мою прибере, бо постійно лише мені жаліється на своє життя, щоб я їй допомагала.

Відтоді Ольга ні мені, ні сестрі не телефонувала, а вчора мені 2 тисячі гривень прийшло, як завжди від доньки. Я телефонувала подякувати їй, а вона телефон більше не брала.

Але чому я не можу доньці молодшій з онуками допомогти, у них дійсно буває навіть на хліб немає. У Ольги особисте життя не склалося, на жаль, але ж фінансово вона живе добре. Чому ображатися?

Я сама не знаю, що робити. Що я поганого зробила кому? Ось щоб так мої діти стали ворогами? Як правильно мені чинити?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page