fbpx
Breaking News
Коли Маринці було 25, рaптoво пoмepла її мама, а через два роки cпapaлiзyвaло батька. Мycила Маринця його oбхoдити, город обробляти, господарку тримати і ще й на роботі все встигати. Два роки тому Маринця пішла на Водохреща до церкви святити воду. Повернулася додому, oкpoпuла дім святою водицею, дала напитися батькові, нагодувала його. Вийшла на подвір’я, глянула на річку і кuнyлacя до берега. Про цe люди й дoсi говорять
Кoли я дiзналася, що вaгiтна, то щиpо дyмала, що все змiниться. Чим блuжче до пoлoгів, тим бiльше рoзуміла, що нічoго дoброго не чeкає нашу сім’ю. У пoлогoвому бyдинку я не мoгла додзвoнитися до Міші цілу добу, мені теpміново потpібні були  гpоші на плaтну пaлату, дoвелося пpосити подругу, пpидумуючи випpавдання
Нaйщаcливішa жiнкa за знаком Зодіаку. Ця пaні пpимycить уciх зaздpити. У неї виходить вcе! А чoлoвiки очeй не відвoдять!
Вже дeякий чaс мама була сaма не свoя. Нe подoбалося їй в мiсті жuти. Син відpазу після поxорону бaтька скaзав, щоб їxала до них. Погoдилася, бо зима дoвга, хату натoпити треба, воду нoсити далеко, а вона нездyжає. Заплaкала, мов дuтина. – Хай там як, а я дoдому хoчу. Хочу пoмeрти у pідній хаті
Зять просив продати квартиру, бо їм потрібне нopмальне житло. Жити в батьківській “хaлyпi” не хoчyть. Тeпeр тесть живе сам, навіть донька не спілкується з батьком
Духовна Скарбничка
1 липня — Боголюбської ікони Божої Матері. Молимо Тебе рoзчyлено, вuзвoли нас від уcякої скopботи, настав на шлях уcякої чеcноти і милoсті

Чудотворний Образ Божої Матері Боголюбської прославлений на весь світ, серед численного числа віруючих людей, незліченними чудесами, протягом багатьох століть являючи благодатну допомогу віруючому народу. Слава про чудеса, видіння, пророцтва та знамення, скоєних від цієї особливої ікони, спонукала віруючих людей у багатьох країнах світу звертатися до написання копій з шанованого образу, які з часом одержали широке поширення і набули благодатної сили чудотворення. Боголюбська ікона Божої Матері, одна з найдавніших чудотворних ікон Русі, написана у ХII столітті на прохання благовірного князя Андрія Боголюбського (1157-1174; пам’ять 4 липня) в пам’ять про явлення йому Божої Матері.

У 1155 році благовірний князь Андрій, переселяючись з Вишгорода в Суздальську землю, взяв із собою чудотворний образ Божої Матері, написаний євангелистом Лукою (згодом ця ікона отримала найменування Володимирської). У семи кілометрах від Володимира коні, що везли кіот з чудотворною іконою, зупинилися і не могли рушити з місця. За матеріалами

Благовірний князь Андрій просив священика Миколая, що його супроводжував, звершити молебень перед іконою Божої Матері і довго зі сльозами молився перед належним чином. Потім він перейшов в похідний намет, але не припиняв старанної молитви. У цей час йому з’явилася Пресвята Богородиця з сувоєм в правій руці і повеліла благочестивому князю образ Її, принесений з Вишгорода, поставити у Володимирі, а на місці Її чудесного явлення побудувати храм і святу обитель. Потім Вона молитовно підняла руки до Неба, приймаючи благословення Христа Спасителя, що Явився в цей час над землею, благословив Її, і видіння зникло.

Виконуючи наказ, благовірний князь Андрій заклав на вказаному місці кам’яну церкву на честь Різдва Пресвятої Богородиці, де утворився і монастир.

Читайте також: Чoловік обрaзився і вирішив не забирати дружину з пoлoгoвого. Кoли вона приїхала додому і почала переглядати старі фотографії, тiльки тoді зрозуміла, в чiм спpава

Потім святий князь закликав майстерних іконописців і просив зобразити Божу Матір так, як бачив Її в часі явлення: на весь зріст із сувоєм в правій руці і ликом, зверненим до Спасителя.

Коли будівництво церкви було завершене, благовірний князь Андрій переніс до неї написаний образ і встановив щорічне святкування на честь явлення Божої Матері 1 липня, яке утвердилося в Руській Церкві.

Монастир і місто, що утворився навколо обителі, благовірний князь Андрій назвав Боголюбовим, тому що, за його словами, «Божа Матір полюбила це місце», а сам князь з тих пір став називатися Боголюбивим або Боголюбським. Чудотворна ікона Божої Матері, принесена з Вишгорода, згодом була перенесена з Боголюбівського монастиря у Володимир, в Успенський собор, а явлена ікона залишена в Боголюбові і названа Боголюбською (в даний час ікона належить Володимиро-Суздальському музею-заповіднику)

Related Post