Чудотворний Образ Божої Матері Боголюбської прославлений на весь світ, серед численного числа віруючих людей, незліченними чудесами, протягом багатьох століть являючи благодатну допомогу віруючому народу. Слава про чудеса, видіння, пророцтва та знамення, скоєних від цієї особливої ікони, спонукала віруючих людей у багатьох країнах світу звертатися до написання копій з шанованого образу, які з часом одержали широке поширення і набули благодатної сили чудотворення. Боголюбська ікона Божої Матері, одна з найдавніших чудотворних ікон Русі, написана у ХII столітті на прохання благовірного князя Андрія Боголюбського (1157-1174; пам’ять 4 липня) в пам’ять про явлення йому Божої Матері.
У 1155 році благовірний князь Андрій, переселяючись з Вишгорода в Суздальську землю, взяв із собою чудотворний образ Божої Матері, написаний євангелистом Лукою (згодом ця ікона отримала найменування Володимирської). У семи кілометрах від Володимира коні, що везли кіот з чудотворною іконою, зупинилися і не могли рушити з місця. За матеріалами
Благовірний князь Андрій просив священика Миколая, що його супроводжував, звершити молебень перед іконою Божої Матері і довго зі сльозами молився перед належним чином. Потім він перейшов в похідний намет, але не припиняв старанної молитви. У цей час йому з’явилася Пресвята Богородиця з сувоєм в правій руці і повеліла благочестивому князю образ Її, принесений з Вишгорода, поставити у Володимирі, а на місці Її чудесного явлення побудувати храм і святу обитель. Потім Вона молитовно підняла руки до Неба, приймаючи благословення Христа Спасителя, що Явився в цей час над землею, благословив Її, і видіння зникло.
Виконуючи наказ, благовірний князь Андрій заклав на вказаному місці кам’яну церкву на честь Різдва Пресвятої Богородиці, де утворився і монастир.
Потім святий князь закликав майстерних іконописців і просив зобразити Божу Матір так, як бачив Її в часі явлення: на весь зріст із сувоєм в правій руці і ликом, зверненим до Спасителя.
Коли будівництво церкви було завершене, благовірний князь Андрій переніс до неї написаний образ і встановив щорічне святкування на честь явлення Божої Матері 1 липня, яке утвердилося в Руській Церкві.
Монастир і місто, що утворився навколо обителі, благовірний князь Андрій назвав Боголюбовим, тому що, за його словами, «Божа Матір полюбила це місце», а сам князь з тих пір став називатися Боголюбивим або Боголюбським. Чудотворна ікона Божої Матері, принесена з Вишгорода, згодом була перенесена з Боголюбівського монастиря у Володимир, в Успенський собор, а явлена ікона залишена в Боголюбові і названа Боголюбською (в даний час ікона належить Володимиро-Суздальському музею-заповіднику)
