Тут будуть перераховані конкретні приклади цінностей та переваг життя у Данії, які зараз не можна купити в Україні навіть за великі гроші. Заради них варто поїхати.
Фінанси
Старший PHP-розробник у Данії може отримувати $5500, з яких на руках залишиться $3400. $1400 піде на квартиру (бувають інші розклади, але рідко), залишається $2000, і це в країні, де ціни в середньому в чотири рази вищі від українських. Одному на ці гроші жити можна, але одруженому добре б відправляти на роботу і дружину (дитяча праця заборонена конвенцією ООН).
Здавалося б, навіщо так мучитися, якщо твоя купівельна спроможність сильно падає? Але якщо економіка родини вирівнялася, відкривається ряд цікавих можливостей. У тебе з’являється чесний рахунок в європейському банку. Ти можеш відкрити повноцінний PayPal-акаунт. Швидко звикаєш, що Amazon і Ebay завжди доставляють в твою країну.
Ти можеш грати на біржі. Так, вгамуйся, нарешті, і купи акції своїх улюблених Tesla і Google (хоча я раджу Microsoft — вони щоквартально сплачують дивіденди. Небагато, але все одно круто, коли Microsoft платить тобі). Тут ти усвідомлюєш пару речей: мало придбати акції – треба ще розуміти рух на ринку. І ти починаєш вивчати питання. На диво, навколо багато людей, що захоплюються тими ж питаннями, тому тобі є з ким поговорити – хоч на роботі, хоч у барі. Але купувати акції аби як не можна — біржові збори європейських банків немаленькі, так що ти шукаєш інші варіанти. Виявляється, їх багато і різних.
Ти звикаєш, що звичайні банківські операції складають 0%. Переведення в готівку в банкоматі іншого банку, пересилання грошей, прийом грошей — все безкоштовно. Звичайно, є і мінус — депозити на рівні 1-2% річних. Але іпотека при цьому дуже і дуже доступна. Кілька місяців відсоток іпотеки в Данії був негативним. Подумай: країна платить тобі за те, що ти взяв квартиру в кредит. І ці гроші дійсно виплачувалися.
Ще одна приємна дрібниця: зарплата по всій країні чітко «капає» в кінці місяця, а першого числа наступного місяця відбуваються розрахунки за рахунками — за квартиру, гуртки дітям, і т. д. Радує автоматизація банку: всі ці розрахунки можна автоматизувати і забути.
Пенсія — не як у нас, працездатне населення за пенсіонерів не платить. По-перше, пенсійні внески прописані в твоєму контракті — там їх може і не бути, і тоді, вважай, пенсію ти не заробив. Якщо ж пенсія у тебе є, то вона накопичується на рахунку в комерційному фонді конкретно для тебе. Ти можеш відстежувати суму накопичень на спеціальному сайті. Ці гроші вкладаються в акції (на то і фонд), і ти можеш на цьому сайті вирішувати, в якій пропорції і в які акції ти б хотів вкласти свої пенсійні гроші. Хочеш – американський біомед, хочеш – в китайську промисловість. Знову ж таки, починаєш вивчати не тільки ринок акцій, але і міжнародні ринки взагалі.
А гроші немаленькі: при озвученій раніше зарплаті в $5500 на пенсію підуть 5-10% щомісяця (тут вже якийсь контракт). Через рік у тебе в пенсійному фонді вже кілька тисяч лежить, гріють душу. І це тільки перший рік. Плюс щорічні відсотки з акцій. Ці гроші можна не забирати до 65 років.
Загалом, це одна з головних тез статті: довгі гроші в Данії проти коротких грошей у нас. Тепер зрозуміло, звідки беруться натовпи радісних туристів-старенких з Європи?
Візьмемо, наприклад, компанію SimCorp. Вона давно вийшла на IPO. Є співробітники, які працюють там з 70-х – 80-х. Думаю, питання грошей давно перестали бути для них мотивацією — як у Форреста Гампа, який вчасно вклався в «якусь фруктову компанію» Apple. Багато таких компаній в Україні?
В цілому тут ти стаєш обережнішим з грошима. Якщо в Україні популярний спорт «перебігти в сусідню компанію за +$100», то в Данії є прогресивна шкала податків, і ти починаєш замислюватися, чи так сильно тобі підвищили зарплату?
Торгівля
Тепер давай поговоримо про те, що ти купуєш, переїжджаючи з країни колгоспників в країну торговців. Данці не сміються з жартів про євреїв: «Хіба євреї продають краще, ніж данці?». Саме слово «Копенгаген» означає «торгова гавань» (я її називаю «Купимо-гавань», дуже схоже на данську вимову назви міста).
Просто перерахую назви датських компаній: Lego, ECCO, Carlsberg + Tuborg, Jysk, Jack & Jones та навіть Pandora (твоя дівчина в курсі, що це).
Куди дівають гроші люди, у яких за депозитами 1-2%? Вкладають в інші бізнеси. Країна маленька (5 млн), всі всіх знають. Без якихось серйозних зусиль ти можеш познайомитися з серйозними людьми і опинитися в одному рукостисканні від Марка Цукерберга і Алека Болдуіна (в кіно теж іноді вкладають).
В такому оточенні питання «знайти гроші» вже не постає — постає питання ідеї: під що конкретно ти хочеш отримати інвестиції, і як ти будеш це пітчити. Цьому ти починаєш вчитися, дізнаватися, що таке MVP, customer development, engagement і багато інших розумних слів. Дізнаватися не за переказними книжками, а безпосередньо від безлічі людей, які з цим працюють. Ти перестаєш зациклюватися на конкретній версії мови програмування — замість цього починаєш бачити проект як би з боку покупців і приймати зовсім інші рішення.
У Данії ви можете спробувати, як це жити в суспільстві багатих людей. А данці багаті. Згідно зі звітом Nykredit, в середньому данець володіє станом 538 тисяч крон ($76 000) — а без іпотеки ще стільки ж.
Багаті люди приймають зовсім інші рішення. Наприклад, вони не голосують за гречку і не вірять в телепортацію в масло. А ще, через те, що суспільство багате, плюс це досі королівство, у данців є клас. Це важко пояснити словами і легко відчути, живучи тут. Це те, що у нас називають «па-багатому». Наприклад, на вечірці в нашій компанії 17-річна практикантка, яка сиділа поруч зі мною, пояснювала мені, архітекторові за 30 років, як їсти лобстера спеціальним столовим приладом. Ви багато знаєте студентів з середньої української родини, які хоч раз бачили лобстера у себе на тарілці?
Система
У Данії всі системи просто… працюють. Воду з-під крана можна пити. Таксист буде їхати 60 км/год по порожній дорозі, хоч ти запізнюєшся в аеропорт рано вранці. Податки беруть превентивно (заздалегідь знімають багато, округлено), а потім через рік враховують твої реальні показники і повертають частину грошей. Реально повертають. Вся Данія в березні сидить на сайті податкової SKAT і тисне рефреш: чекають інформацію, скільки конкретно податкова їм цього разу поверне.
Система може визнати свою помилку. Тітонька з якоїсь державної контори вимовляє вам в трубку: «Це наш косяк, штраф виставлений вам помилково, зараз все приберемо. Хороших вихідних». І хоча працівники держорганів максимально ввічливі, якщо проштрафився, свої штрафи вони візьмуть. Проїхав на червоне світло на велосипеді — 100 євро. «Та я не один проїхав, он дивись скільки людей проскочило» — 100 євро з кожного. Не повідомив про зміну роботи протягом двох днів — депортація.
І хоча наведені мною приклади виглядають суворо, це правила гри, і вони жорстко дотримуються. Не проїжджай на червоний — не буде штрафу. Цього ж нам не вистачає в Україні, правда? Щоб були правила, яких дотримувалися б усі.
Саме через це у тебе мимоволі з’являється далекий горизонт планування. Якусь пружину всередині відпускає, і ти починаєш думати про своїх 5- і 10-річні плани.
Світ майбутнього
Тут ти розумієш, наскільки ми відстали у своєму постсовку. Візьми будь-яку систему.
Транспорт: у Копенгагені система метро працює без водія. У Києві, тим часом, годинник в метро досі показує секунди від від’їзду минулого поїзда, а не скільки залишилося до наступного.
У нас ти купуєш машину, і ставиш її на стоянку, яка псевдоохороняється сторожем з собаками. (З собаками, Карл!) Не можу собі уявити, щоб в Данії так робили.
Медицина. У нас – нерозбірливий почерк лікарів, а данський педіатр приходить з планшетом, де інформація синхронізується між усіма медичними установами.
Платежі. У нас кредитні картки все ще не скрізь приймають, а тут вони вже відходять у минуле — майже завжди можна розплатитися через MobilePay (оплата за номером телефону, прив’язаного до рахунку банку).
Живучи тут, ти починаєш мислити по-новому.
Безпека і соціум
Ти не боїшся поліції. Ти не боїшся, що якийсь відморозок за кермом зіб’є твого малого на велосипеді, тому ти спокійно відпускаєш 9-річну дитину доїхати вздовж траси на велосипеді до школи. За чотири роки ми жодного разу не чули звуку не те що екстреного гальмування – навіть гудка на світлофорі. Голені наголо хлопці спокійно підкажуть дорогу і навіть загуглять для тебе адресу зі свого айфону.
У багатьох данців на дверях квартири немає дверних вічок, а взуття часто залишають в під’їзді. Хороший індикатор рівня безпеки, правда?
Ще в Данії втрачаєш необхідність справити враження. Всім по барабану як ти причесаний і у що одягнений. Можеш класти ноги на сидіння, сидіти на бордюрі або лежати на підлозі. Немає сенсу випендрюватися айфоном або машиною — данці не оцінять і навіть потішаться над такою циганщиною.
Через високий рівень безпеки та відсутність оцінки тебе психологічно відпускає. Психологи кажуть, що у кожної людини почуття страху супроводжується якимось своїм затиском на рівні тіла — у кого серце в п’яти йде, у кого в животі стискається. Так ось у Данії це постійне відчуття напруги зникає. А ти і не усвідомлював, що воно було.
Знайомий лікар казав, що на горду поставу в Україні ще не кожен зважиться. У Данії ти рівний.
Подорожі
Чому так мало українських абітурієнтів обирають європейські вузи? Іноді освіту в Європі можна отримати безкоштовно — варіанти є. Чому не їдуть?
Ми не розглядаємо закордон тому, що він поза зоною комфорту. Скажімо, зі Львова географічно Варшава ближче, ніж Київ, але психологічно важко досяжна: візи, папірці, черги.
Всі ці чудові береги з Парижами здаються дуже далекими з України. А в Європі це все частина єдиного простору — сів і поїхав.
Плюс низькі внутрішні ціни на перельоти. Ти думаєш, що купити, новий шарф або квиток в Італію (і вибираєш шарф тільки тому, що його можна носити аж до холодного данського літа)?
Так, досліджуючи Європу, ти стаєш well-traveled person і з’являються нові мережі міжнародних знайомств, а це дуже ліквідний актив.
Я опускаю такі теми, як загальна культура, здоров’я і шкільне виховання — там теж все дуже і дуже круто.
Загалом, друзі мої, якщо ви подумували завести трактор — я раджу вам це зробити. Ви отримаєте масу нового досвіду, обзаведетеся зв’язками і добре виростите над собою.
Олександр Скакунов, засновник освітньої платформи Zero & Hero
Читайте також: 300 ЄВРО ЗА П’ЯТЬ ДНІВ: ЯК УКРАЇНКА В ПОРТУГАЛІЮ НА ЗАРОБІТКИ ЇЗДИЛА (ВІДЕО)
