Інформація про те, що початок безвізового режиму з ЄС відкрив для українців нові можливості на польському ринку праці, вже стала хітом Інтернету.
Чи безвізові поїздки до Польщі стануть полегшенням для тих, хто планує підзаробити грошей у країні над Віслою? (yavp.pl)
Працювати за безвізом у Польщі – легально
Безвізовий режим між Україною та ЄС працює вже понад місяць. І ми з впевненістю можемо стверджувати: українці хочуть подорожувати, а перетин кордону зараз – дійсно спрощена процедура, а не дублювання консульської перевірки, як прогнозували скептики.
Ще за кілька днів до того, як безвіз офіційно запрацював, польські прикордонники оприлюднили документ, який став справжньою сенсацією в українському Інтернеті. У ньому чорним по білому було записано, що громадяни України зможуть легально працювати у Польщі, якщо в’їдуть за біометричним паспортом та оформлять необхідні дозволи. Насправді, прикордонники лише нагадали норму польського законодавства, яка існує вже декілька років. Порядок працевлаштування іноземців у Польщі регламентує закон “Про сприяння працевлаштуванню та інституціям ринку праці”. У одному з пунктів цього документу якраз і говориться про можливість працевлаштування саме на підставі безвізу.
Закон “Про сприяння працевлаштуванню…” переглядався польськими парламентарями саме в той час, коли український безвіз мав запрацювати на 100%. Той факт, що можливість працевлаштування під час перебування в Польщі на підставі біометричного паспорту не була змінена, свідчить на користь того, що польська влада зацікавлена в украинских робітниках.
Таким чином, робота на безвізі у Польщі – це ніяке не використання “дірок” у законодавстві, це абсолютно передбачений процес. Проте, певні формальності, все ж таки, краще владнати.
“Безвізові” українці потребують дозволу на працю. Але це легко владнати
Сьогодні на українських сайтах та форумах можна знайти десятки оголошень, в яких громадянам України пропонується виїхати на роботу до Польщі за безвізом строком до 90 днів. Текст стандартний: вакансія, безкоштовно, зарплатня близько тисячі євро, все законно. Автори оголошень часто запевняють, що все просто як два на два, і що сам факт підписання трудового договору (umowa o pracę) чи договору – підряду (umowa zlecenia) є достатнім аби легалізувати працю українського мігранта.
Але це не зовсім так. Підписанню угоди з роботодавцем має передувати оформлення дозволу на працю (oświadczenie o zamiarze powierzenia pracy cudzoziemcowi).
Олена Литвиненко з варшавського агентства “EWL Group” cтверджує, що з працевлаштуванням тих, хто приїжджає до Польщі у рамках безвізу, проблем немає. Протягом червня агентство встигло знайти роботу для десятків безвізових українців.
Як легально працювати по безвізу
Процес працевлаштування цих людей нічим не відрізняється від того, що ми ще кілька місяців тому робили для власників короткотермінових віз. Все так само: робимо українцям з біометричними паспортами декларацію про намір працевлаштувати іноземця, відправляємо її поштою, вони приїжджають, підписують угоду. Тільки тепер, як вони вже приїхали, не робимо ксерокопію візи
~Олена Литвиненко
Олена нагадує: таке рішення актуальне для тих, хто хотів би працювати у Польщі максимум 90 днів протягом 180. Саме стільки часу можна перебувати в країні на безвізі. Пізніше треба або виїхати, або подати документи на дозвіл на проживання (zezwolenie na zamieszkanie).
В`їзд по безвізу, але з метою пошуку праці. Що казати на кордоні?
А як щодо в’їзду в рамках безвізу, як турист, з подальшим отриманням дозволу на роботу на місці? Чи законно це? Які документи при цьому вимагатимуть на кордоні? Ці питання цікавить багатьох майбутніх заробітчан.
Відповідь можна знайти у ряді законів, зокрема, Шенгенському кодексі, угоді про безвіз між Україною та ЄС, а також в законі про “Про сприяння працевлаштуванню”.
З одного боку, безвізовий режим, як такий, не передбачає можливості працювати (а лише подорожувати). Тому, якщо громадянин України їде до Польщі з біометричним паспортом, говорить прикордоннику, що збирається працювати, але при цьому не має з собою ані дозволу на роботу, ані декларації про намір працевлаштування, то його мають право не пустити до Шенгенської зони. Адже подорожній не може підтвердити ціль свого перебування.
З іншого боку, ані кодекс, ані угода не забороняють українцям шукати роботу. Отже, треба довести прикордоннику, що мета подорожі це не сама праця, а її пошуки. Відповідно, треба показати бронювання готелю або запрошення від знайомих, засвідчити наявність відповідних фінансів на своє утримання. Якщо вже є запрошення на конкретну співбесіду, воно також знадобиться. Головне – це правильно зазначити мету приїзду: пошуки роботи, розмова про працю, вивчення ситуації на ринку праці.
Вже після того, як бажану працю в Польщі знайдено, час оформити ті самі дозволи, про які говорилося вище. У протилежному випадку, замість зарплатні можна стикнутися зі штрафом або депортацією.
Польські роботодавці прагнуть діяти обережно
Олена Литвиненко зізнається, що її компанія поки хоче придивитися, чи працюватиме згадана практика. Тому спершу робить для кандидата декларацію, відправляє її до України. Тоді вже потенційний робітник перетинає кордон з біометричним паспортом та офіційно повідомляє мету свого перебування — робота строком до 90 днів.
Ця схема вже працює, жодних проблем з нею не було. Знаємо, що закон дозволяє оформлювати документи і на місці, але ми хотіли б не ризикувати, аби задоволення потреб наших клієнтів не залежало від настрою офіцерів прикордонної служби. А з цим, як всі знаємо, буває по-різному.
~Олена Литвиненко
Нагадаємо, за прогнозами Boston Consulting Group, до 2030 року польській економіці бракуватиме близько 5 мільйонів робочих рук. Минулого року регіональні управління праці в Польщі видали 1,3 мільйона декларацій про намір працевлаштувати іноземців, при цьому понад мільйон — для громадян України. Кадрова фірма Work Service прогнозує, що для сезонних працівників з України ставки за годину роботи зростатимуть.
Варто підкреслити, що міграція українців досі має переважно сезонний характер — на тимчасові дозволи на проживання, що дають право легального перебування у країні строком від 3 місяців до 3 років, у 2016 подалися лише 87 тисяч громадян України.
Читайте також: “ПРИЇХАТИ СЮДИ, НЕЛЕГАЛЬНО ЗАЛИШИТИСЯ І ДОВГО ПРОТРИМАТИСЯ – УТОПІЯ”, – ПОСОЛ УКРАЇНИ В КАНАДІ
