fbpx

Не все так просто: Заробітчанин, який працює у Польщі розповів про підводне каміння при працевлаштуванні

Нашому співрозмовнику Олександру 45 років, з них понад 20 він працював на будівництві. Останні 2 роки чоловік працює в Польщі, пише svitua.

Зустріч з Олександром відбулася напередодні професійного свята – Дня будівельників, який в Польщі відзначають 25 вересня.

У Вас величезний досвід в будівельній галузі, в яких країнах доводилося працювати?

Олександр: Починав у своєму рідному селі в Дніпропетровській області. Як більш-менш чогось навчився, подався на заробітки. Де я тільки не шабашив: і в Казахстані, і в Білорусі. У Росії, звичайно, бував. Раніше туди цілими селами виїжджали. Довго працював у Києві, а зараз, ось, у Польщі.

Читайте також: У ПОЛЬЩІ МОЖНА ЗАРОБЛЯТИ ЗНАЧНО БІЛЬШЕ, ЯКЩО ПРАВИЛЬНО ОБРАТИ МІСТО ДЛЯ РОБОТИ

Є, що порівняти! Де працювалося легше – на Сході чи Заході?

Олександр: Схід чи Захід, не має значення, будівництво – це завжди важка фізична праця. У Росії я працював по молодості. Тоді й “спину гнути” легше, спека, холод – не помічаєш. Сім’ї немає, що заробив, те й прогyляв. Не життя, а пісня. Правда, без складнощів не обходилося. Наївний був, погоджувався працювати “по-чорному”. Тому нерідко залишався без зарплати – недобросовісні роботодавці бачили простака, використовували та “кuдали” на гроші . З одною конторою навіть судився і таки виграв справу, але грошей так і не заплатили. Судове рішення є, а взяти з цієї фірми нічого, банкрути.

Ця історія сталася в Польщі?

Олександр: Ні, в Польщу я вже їхав з досвідом. Мене тепер так легко не обдуриш, навіть є своя система “тестування”. Якщо закpaдаються сумніви, за роботу не беруся.

Поділитесь з нашими читачами своїми секретами вибору фірми?

Олександр: Будь ласка! Нормальна фірма не бере гроші за працевлаштування. Тобі чітко і виразно розповідають що, де і коли треба робити і скільки ти будеш за це отримувати. Якщо починаються якісь “каламутні” розмови, мовляв, попрацюй тиждень-другий без договору, ми подивимося, на що ти здатний і т.д.- це погана ознака, краще не погоджуватися.

Або, наприклад, кажуть, що будуть знімати з тебе гроші за медогляд або ще за щось там – ця справа теж поганенько виглядає. Медогляд, курси з техніки безпеки тощо робиться за рахунок фірми, а не робітника… Ще, буває, відмовляються оплачувати проїзд до об’єкта, вимагають самим купувати спецівку (спеціальний робочий одяг – ред.) І беруть якісь захмарні гроші за проживання. Таку роботу я теж не раджу. Якщо фірма не може забезпечити своїм працівникам елементарні умови, то чи варто з нею зв’язуватися?

А що, на Ваш погляд, є ознакою надійної фірми в Польщі?

Олександр: Надійною можна вважати ту контору, в якій тобі виплатять рівно стільки, скільки обіцяли і в покладений термін. У нормальній компанії твій майбутній начальник всі свої обіцянки пропише на папері – в договорі. У цьому документі обов’язково будуть чотири речі: назва роботи, яку тобі доручають; термін, на який тебе наймають; обсяг, який тебе треба буде виконувати за день, тиждень або місяць і, звичайно ж, скільки і коли тобі будуть платити. Все це повинно бути написано зрозумілою тобі мовою. Знаєш польську – добре, не знаєш – не бiда! Якщо роботодавець нормальний, то зробить своїм працівникам переклад. Інакше, можна під таким підписатися!

Були випадки?

Олександр: Так, правда, не зі мною, а зі знайомим. Приїхав до Польщі, підписав якийсь папірець, а що там написано, розібрати не спромігся. Через 3 тижні надірвав спину і захотів поїхати додому, підлікуватися. Прийшов до бригадира за розрахунком, а йому: так мовляв і так, за те, що звільняєшся раніше терміну, винен ти нам, хлопак (пол. chłopak – хлопець – прим. ред), неустойку, 1200 злотих. А це майже 300 євро. Ось так.

І як, заплатив?

Олександр: Ні, не заплатив, в той же день втік.

Неприємна ситуація. Зараз Ви задоволені своїм роботодавцем?

Олександр: Так, слава Богу, хороша робота, солідна будівельна фірма, багато іноземців працює з України, Білорусі, Молдови, але й місцевих, поляків, теж вистачає.

Умови праці та оплати однакові для всіх, іноземців не ображають?

Олександр: Без різниці, звідки ти, приїжджий чи місцевий, поляк чи українець, вимоги одні і ті ж: приходь твeрeий і виконуй свою норму, все. Хочеться відразу попередити своїх співвітчизників, що бажають заробити в Польщі: хочеш бyхaти – залишайся вдома. Не їдь сюди і не гaньбися. За пuяцтво, дeбoші або лaйки виганяють одразу, без розмов. І грошей не привезеш, і тінь на всіх українців падає: мовляв, ось вони які, aлкaші.

По зарплаті скажу, що полякам, може й хотілося, щоб їм, як місцевим, більше платили. Керівництву все одно, з яким ти паспортом, аби добре знав свою справу.

Серед Ваших знайомих зараз є люди, які працюють нелeгально?

Олександр: На великих будівельних об’єктах зустріти нелeгалів практично нереально. Останнім часом, може через безвіз, а може і з інших причин, страж гранічна (пол. straż graniczna – ред.) стала до нас частенько заходити і на об’єкти, і в гуртожиток. Може, десь по-іншому, але у Варшаві, Познані, Кракові та інших великих містах робота “на чорно” втратила свою актуальність. Навіщо рuзuкувати, якщо вакансій з нормальною роботою, за договорами, зі страховкою тільки ледачий не знайде.

Ви б хотіли залишитися в Польщі назавжди?

Олександр: Складно сказати. Мені подобається Польща, тут чисто, спокійно, можна сказати, стабільно. Але, з іншого боку, мені вже не 25 і сили не ті, запізно починати життя з нуля. В Україні у мене будинок, дружина, діти, батьки і друзі, а тут – тільки робота. Поки вона є – існує сенс тут бути. А потім видно буде.

Я своєю працею заробив на квартиру в Дніпрі. Зараз роблю капітальний ремонт у будинку батьків. Ну, не сам, звичайно, гроші даю, а дружина там займається. Треба ще дітей вивчити. Може, поступлять у Польщі (в університет – ред.) на програміста або ще на якусь хорошу спеціальність. Тоді не будуть все життя гнути спину, як їх батько, а зможуть заробляти і жити, як тут люди живуть – гідно.

Розмову вела Анна Коваль.

You cannot copy content of this page