В Італії дуже поважають українських священиків. Коли богослужитель йде містом, усі люди вітаються.
По це Gazeta.ua розповідає священик з Івано-Франківська о. Тарас Максимів. Він став капеланом для українських громад в італійських містах Фоліньо та Ґуббіо.
“Ще в школі знав, що стану священиком. Хоча зі своєї родини я перший, хто обрав такий шлях. 7 років навчання у Духовній Семінарії. В той час вирішив не одружуватися і присвятити Богу своє життя всеціло. Тож після закінчення семінарії залишився працювати в ній священиком. Три роки був Префектом-вихователем. А потім прийшло прохання із Італії про капелана для української та італійської громади. Це місце запропонували мені. Вагався, бо чужа країна, мова, немає нікого поряд. Але через короткий дав позитивну відповідь. Підтримкою стали мої батьки. Дуже допоміг о. Олег Каськів. Він колись вчився в Римі, тому підготував мене до цього”, – розповідає о. Тарас Максимів.
В Італії перебуває місяць. За цей час навчився розуміти мову і трохи нею розмовляти. Її допомагає вивчати місцевий професор. За словами священика, богослужіння нічим не відрізняються від українських.
“Різниця лише в інших днях для відправ Літургій. Багато людей працюють, мають мало вільного часу. Збираємося два рази на тиждень в четвер та суботу у церкві, яку нам виділив Італійський єпископ. Вона дуже схожа на храми, які будують в Україні. Наші люди намагаються зберегти дух української Церкви. На замовлення було написано ікону Зарваницької Богородиці. Люди надзвичайно згуртовані та приємні. З ними можна розмовляти годинами, ми одна велика сім’я. Хоч в далині від України, але вона в серці”.
Читайте також: ЧИ ПРИНОСИТЬ ЕМІГРАЦІЯ ЩАСТЯ: УКРАЇНСЬКИЙ ПРОГРАМІСТ РОЗПОВІВ ПРО СВОЄ ЖИТТЯ У США
