Ще з п’яти років і вже не згадаю до яких пір, але я завжди довго писала листи Дідусеві Морозу. Така традиція в родині: ніхто не допомагав, але лист потрібно було покласти на вікно, і пізніше він таємно зникав вночі.
Так вже вийшло що і своїх дітей я теж навчила писати листи.
І ось цього року мій 6-річний син почав писати лист Дідусеві Морозу. Він мене довго розпитував про те, як потрібно його писати? Про що? І що можна попросити.
Почувши у відповідь, що просити можна все що завгодно, але подарунки дарують не чарівні, а прості, але спочатку потрібно написати як ти поводився в цьому році, – мій дорогий синочок побіг в свою кімнату і попросив не турбувати його.
Потім через годину вийшов, сказав що вже написав. Але не хотів розповісти, про що попросив у листі. Крім того, він не залишав листа, аж до самого вечора. А перед сном поклав на вікно.
І ось я, як справжній Дід Мороз забираю вночі лист і не витерпівши до наступного дня, читаю. Сказати що сон пропав на всю ніч, це нічого не сказати.
Читайте також: І ПІСЛЯ 12 РОКІВ СПІЛЬНОГО ЖИТТЯ МОЯ ДРУЖИНА ПОБАЖАЛА, ЩОБ Я ЗАПРОСИВ ІНШУ ЖІНКУ НА ОБІД
“Дорогий Дідусю Морозе! У мене є до тебе маленьке прохання. Я звичайно, не завжди добре себе поводжу: розкидаю свої речі іграшки, але я обов’язково виправлюсь. Ось уже другий рік моїй мамі ти не приносиш подарунок. Я, сестра, тато і бабуся отримуємо подарунки, а мама не отримує. Я дуже тебе прошу, принеси цього року і мамі подарунок. Подаруй їй хоча б квіточку.
Вона завжди добре себе поводить і дуже зрадіє. Ну, будь ласка, я тебе дуже прошу. Дякую тобі. Якщо тобі потібні гроші, то в мене в копілці є декілька монет, я тобі їх віддам. Лише не забудь! Данило.
Плачу вже тиждень, я і справді не пам’ятаю коли останній раз витягала з-під ялинки подарунок.
