Без рубрики
Чи можна приймати Причастя тим, хто має тютюнову залежність?

ПИТАННЯ: У мене багато років проблема з курінням. Я йду на сповідь, визнаю гpіх, а за кілька годин знову запалюю сигарету… Чи я тоді знову маю гpіх і чи можу йти до сповіді?

ВІДПОВІДЬ дає єпископ Ґжеґож Рись.

— Спершу я тобі відповім, що до Причастя йти можеш. До Причастя не можна приступати з тяжким гpіхом. Причастя — не нагорода за святість, а допомога в боротьбі з гpіхом. Я розумію, що як ти з нього сповідаєшся, то це означає, що ти з ним борешся, не приймаєш цієї залежності в собі, хочеш її подолати.

Моя віра каже мені, що ти можеш це робити з допомогою Господа Бога, але не без Нього. І не йдеться про те, щоб чекати, аж залежність буде подолана, аби тоді нарешті могти йти до Святого Причастя. Все якраз навпаки. Якщо хочеш подолати залежність — тримайся близько Христа.

Є такий текст, він мене колись сильно вразив. Святий Августин мав великий клопіт, думаю, з проблемою серйознішою, ніж паління, бо він не міг дати собі раду з нечuстотою і описав колись свій досвід так: «Оскільки я щодня хвоpію, то щодня потребую лікаря».

Для нього Євхаристія була насамперед таким медичним спасінням. Він потребував Христа в Євхаристії як Того, хто його лікує, а не тільки як Того, хто винагороджує за здоров’я, осягнуте власними зусиллями. Це стосується кожного.

І ще така добра порада: якщо хтось бореться з поганою звичкою, то я би радив знайти собі постійного сповідника. Того, кому я довіряю і кому підкоряюся в духовному керівництві. Тоді справа йде трохи легше.

Хотів би ще сказати про паління. Святий Брат Альберт мав у своєму згромадженні брата, який не міг відмовитися від цигарок. І коли св. Брат Альберт помирав, той його брат стояв обік смеpтного ложа. Був дуже сумний. Брат Альберт, бачивши його сум, попросив, щоб йому принесли сигарету, і закурив, аби тому дядьку трохи полегшало.

Також Брат Альберт курив, коли йому ампутували ногу під час Січневого повстання. Він був поpанений в ногу і треба було її ампутувати просто на полі бою. Не було ніякого знеболювального, окрім того, що йому дали сигару. Біль був такий, що Брат Альберт від час операції ту сигару проковтнув.

Але є такий момент — і це дуже важливий урок, — коли йдеться про людей, які борються з залежностями. Брат Альберт у певний момент постановив, що не палитиме. Це було, коли він пішов до єзуїтів у новіціат і сильно за собою дивився. Аж якось на стежці знайшов недопалок. Кинувся на нього і докурив його так жадібно, як ніколи не викурив жодної сигарети. То був початок його психічного розладу.

Питання було серйозне і справа цілком серйозна. Не слід підходити до цих речей надто легко й по‑дитячому, бо це речі складні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Я ДОПУСКАВ, ЩОБ ТЕБЕ ЗРАДЖУВАЛИ НАЙБЛИЖЧІ…

Джерело: CREDO

Реклама

Related Post

facebook