Дункан Райх навчався в Стенфорді, потім працював в Nvidia майже з самого заснування компанії. За 10 років роботи він встиг заробити достатньо грошей, щоб вважатися мільйонером. В своїй статті на Medium він пише про складнощі забезпеченого життя і розвінчує деякі популярні стереотипи про життя мільйонерів.
На початку 2000-х я був одним з перших співробітників технологічної компанії в Кремнієвій Долині, яка займається розробкою і продажем передових комп’ютерних чіпів. Коли я починав, в компанії працювало кілька десятків людей. Коли йшов – кілька тисяч. Я працював як розробник процесорів, архітектор і менеджер. Компанія зараз – одна з найбільших і успішних в світі.
Я заробив кілька мільйонів доларів. Ніколи точно не прикидав, скільки саме. Можливо, близько $ 5 млн. Мій скоригований валовий дохід на рік наближався до $ 1,5 млн. Як мінімум, я заробляв до $ 500 000 на рік. Ось кілька уроків, які я вивчив, ставши відносно багатим.
Гроші не зроблять вас щасливим
Хтось каже, мовляв, «гроші не приносять щастя», але продовжує при цьому намагатися з усіх сил заробити, щоб стати щасливішими. Одна справа – говорити або думати так, інша – відчути на собі. Гроші не роблять вас щасливішими, і навіть більш задоволеними. Пам’ятаю, як дожив до кінця цікавого, але виснажливого проекту, закинув ноги на стіл, глибоко зітхнув і відчув, що мені все по плечу.
У мене був модний будинок за мільйон в Маунтін-В’ю (де сидить Google). На ньому висів невеликий кредит, але я в будь-який момент міг виплатити його. У мене був будинок в іншій країні. Були розкішні машини, які я купував за готівку. Приваблива жінка. Мене дуже поважали на роботі. Я міг працювати,скільки побажаю. Висока зарплата, дохідні опціони і стільки грошей, що я не знав, куди їх витрачати.
Але мене не покидало відчуття тривоги і незадоволеності. На якомусь рівні моя боротьба за успіх живилась вірою в те, що страждання минуть, вартує лишень стати досить багатим. Я на своїй шкірі вивчив, що як тільки базові потреби людини задоволені, рівень задоволеності і щастя перестає залежати від кількості грошей.
За фактом, багатство може тільки погіршити стан речей. Його можна використовувати, щоб відволікати себе від більш глибоких проблем, витрачати гроші на речі, в яких немає потреби, або ж турбуватися про втрату багатства. Це дуже ускладнює життя.
Я зрозумів, що все частіше турбуюся про те, що не матиму достатньо грошей в майбутньому, і що цей страх переслідував мене все життя. Він ніяк не співвідноситься з моїм чистим капіталом або рухом грошових коштів.
Можна допомогти тільки тим людям, які самі здатні дати собі раду
Замістькупівлі будиночка для відпочинку на озері Тахо або інвестування, я придбав житло для деяких родичів в іншій країні. Кілька років вони жили там, не сплачуючи оренду. Тобто, за фактом, я віддавав їм десятки тисяч доларів зі своєї кишені щороку.
Пізніше я дізнався, що мої родичі зневажали мене за це. Їм здавалося, я веду себе з ними, як з дітьми, і скаржилися, що я не радився з ними при виборі та купівлі будинку. Скаржилися, що повинні були залишити набагато приємніше житло, і оселитися в крихітному будиночку, скаржилися, що їм не подобався будинок, який я купив їм.
З фінансової точки зору, я зазнав збитків не тільки на оренду будинку, але і на обміні валют, податках з угоди і ін. Весь процес з’їв багато енергії і часу.
Раніше я вірив, що всі люди насправді – розважливі і хороші. Цей випадок навчив мене тому, що на людей не можна покладатися і що інші не обов’язково будуть думати про мене так само, як я думаю про всіх.
Зараз я ніколи не допомагаю людям, які не просять моєї допомоги. І навіть в цьому випадку я роблю тільки те, про що вони просять. Також я намагаюся, щоб ця допомога не дуже шкодила мені фінансово, і вимагала б мінімальних витрат грошей, часу і зусиль.
Завжди знайдеться хтось багатший, ніж ви
Якщо ви оцінюєте багатство тим, скільки у вас майна, завжди знайдуться люди, у яких його більше, і ви завжди будете відчувати, що не дотягуєте.
Якщо вас це зачіпає, ви ніколи не досягнете якогось чарівного правильного розміру капіталу, який дозволить вам нарешті усвідомити власну цінність. Проблема тільки поглибиться. Я купив будинок в Маунтін-В’ю більший і модніший, ніж будинок в Санта-Кларі, в основному тому, що останній не здавався мені достатньо крутим.
У той час я міг дозволити собі не всі атрибути шикарного життя, якими користувалися деякі мої друзі. Коли я переїхав в Маунтін-В’ю, одна знайома пара поїхала з Пало-Альто (який крутіше, ніж Маунтін-В’ю) в Лос Альтос Хілс (який ще в сто разів розкішніше).
Секрет в тому, щоб порахувати, скільки грошей вам насправді потрібно, щоб задовольняти основні потреби, щоб вести розумний спосіб життя. Скільки грошей знадобиться для фінансової незалежності?
Важливо також впоратися з настроєм, яке змушує вас прив’язувати почуття власної важливості до обсягу майна. Мені здавалося, я цілковитий непотріб. Через психотерапію, тренінги, справжню дружбу, зцілюючі відносини я прийшов до усвідомлення справжньої власної цінності.
Розкіш – це наркотик
Апологет економії, блогер Mr. Money Mustache, запевняє нас, що розкіш – це слабкість. Розкіш – це наркотик. Поки ми цього не усвідомили, вона буде руйнувати наші життя. Пам’ятаю, як вів своє новеньке шикарне авто і помітив, що починаю асоціювати свою особистість з нею. Я зрозумів, що ця супердорога машина з часом розпадеться, і доведеться брати нову.
Щоб зберегти свою особистість, доведеться продовжувати багато заробляти. Це як ніби пристрасть до наркотиків. Авто не так щоб дуже мене тішило, але ідея залишитися без нього змушувала відчувати себе повним лай*ом. Мені потрібна була ця доза, щоб почувати себе нормально.
Дозу наркотиків з часом доводиться нарощувати, і, як співають U2, «Ти ніколи не отримаєш досить того, що тобі потрібно». Якщо у вас є Porsche Cayenne Turbo, ви мрієте про Bentley Bentayga.
Розкіш дає нам відчуття успішності, переможців життя, відчуття не виживання, але процвітання. Як опіум в мозку, розкіш вчіпляється в наші рецептори, відповідальні за виживання. Іронія в тому, що покупки розкішних речей і залежність від них призводить насправді, до розтрати тих ресурсів, які насправді потрібні для виживання.
Виявляється, справжні вимірювачі багатства – це дисципліна і економна життя, інвестиції, а не витрати, ремонт, а не покупки, можливість жити довше, без необхідності працювати.
Деякі люди дуже поверхові
В середині життя я пішов у довгострокову відпустку. За цей час я отримував докторську ступінь і починав свої проекти. Пам’ятаю, коли мені було трохи за 30, я був на вечірці, коли до мене підійшла дуже приваблива дівчина, представилася і запитала, чим я займаюся. Я відповів, що я – студент. Перш ніж я встиг щось додати, вона розвернулася і пішла. Обірвала розмову і розчинилася в натовпі. Мене це сильно зачепило. Спливли думки про власну непотрібність.
Вона не захотіла спілкуватися, тому що думала, що у студентів немає грошей. Пару днів тому я зрозумів, що можливо був найбагатшою людиною на тій вечірці. І також усвідомив, що мені насправді пощастило в цей раз.
Я знайомий з багатьма людьми з величезними капіталами. Більшість з них проводить час в піжамах, шльопанцях, шортах. Не можна відрізнити багатія по його одежі. Також не можна судити про багатство людини за кількістю наявних у нього грошей.
Всі поважають багатих
Не можу згадати конкретних прикладів цього, але люди часто ставилися до мене по-іншому, коли розуміли, скільки у мене грошей. Гроші оголошують на весь світ, що ви успішні, незалежно від ваших досягнень в інших сферах життя.
Я також знав і новий тип людей, схильних до міркувань про марність грошей і про те, що всі багатії – козли. Пізніше я бачив, як ці ж люди намагаються заробити гроші, якомога помітніше витрачати їх і хвалитись цим.
Більше нулів – це всього лише більше нулів
Я виписав безліч чеків з шістьма нулями. Думаю, якщо мова йде про сім, вісім, десять нулів – почуття ті ж самі. Ти всього лише пишеш число на чеку.
Банки не говорять при цьому: «Ого, ну і сума». Вони приймають чек. Це було для мене одкровенням. Кількість нулів нічого не означає. Великі числа – це всього лише великі числа.
Обмежене сприйняття більш за все заважає вам заробити
Я з багатьма спілкувався про багатство і гроші. У мене сформувалося дуже сильне переконання, що дохід людини майже повністю визначається сприйняттям.
Ми всі у щось віримо. Такі переконання формуються з минулого досвіду, вони живуть всередині нас, контролюють наші дії. Оскільки гроші – такий потужний символ свободи, контролю, сили, вони зв’язуються з багатьма цими ранніми переживаннями.
Підхід «гроші вирішать все» перебільшений
У 2007 році я пішов з роботи. Займався безліччю проектів і вибивався з сил. Я пішов з роботи не для того, щоб нічого не робити і валятися на сонечку на пляжі. Хоча ні, іноді я так робив, просто витрачаючи гроші на недорогих тропічних курортах. Іноді зважитися на те, що для вас здається найдивнішим (як для мене відпочинок) може найкраще вплинути на вас.
Мораль історії така: можна мати всі гроші в світі, але залишившись наодинці зі своїми бажаннями, без глибокої внутрішньої роботи ви швидше за все, витратите час даремно.
Бути багатим – це повноцінна робота
Існує дурне уявлення про те, що як тільки у вас з’явиться купа грошей, можна лягти і розслабитися. Це правда – до певної міри. У вас з’являється більше вибору. Однак, з’являється і більше активів, якими треба керувати, захищати, підтримувати. Ви боїтеся судів, так що берете страховку. Ви наймаєте людей, які будуть виконувати для вас роботу, вам доведеться ними керувати. Делегувати – дуже складно.
В результаті, якщо поводитися необережно, ваше життя ускладниться. Хтось стає надмірно підозрілим, не довіряючи навіть друзям. Друзі та знайомі будуть шукати у вас інвестицій, або ж просто просити позичити грошей.
Бути багатим – складно. Дійте обачно.
Читайте також: РОЗПОВІДЬ ЕМІГРАНТА: “ТЕПЕР НІДЕ СВОГО ДОМУ НЕ БАЧУ”
