Термін закінчення війни в Україні в руках США, які мають надати нам необхідну для перемоги зброю.
Таку заяву зробив Андрій Піонтковський в розмові з Марком Фейгіним.
«На Заході було дві точки зору, дві відповіді на запитання – які цілі США в Україні. Перемога України – відповідь Остіна. Не допустити поразки України – відповідь Саллівана.
Між цими двома відповідями величезна різниця. І цей “лист двадцяти” відверто завив, що США дає недостатньо допомоги щоб Україна змогла вигнати агресора з своєї території», – каже експерт.
Піонтковський також зауважив, що на його думку, Захід зробив для себе висновок, що Україні треба давати засоби, яких достаньо для перемоги.
«Україна ніколи не підпише того, що хоче Путін. Питання в тому, що по природніх причин може статися заморожування конфлікту.
Якщо за два місяці не буде здійснено ці два переможні акти – звільнення Херсону і руйнування Кримського мосту, а це залежить якраз від темпу поставок зброї, тоді війна заморозиться на кілька місяців і остаточна поразка Росії відбудеться десь в районі березня.
Тобто жовтень або березень», – наголосив Піонтковський.
Експерт зауважив при цьому, що стратегічно Росія програла війну в перші чотири дні війни. Битва за Київ закінчилася стратегічною поразкою Москви, а все решту – це стратегічне догравання партії.
«Її можна дограти швидше чи повільніше. Але темпи цього догравання в руках Вашингтона. І здається, основний мессидж 20-ти обурених американців до Байдена дійшов», – підсумував Андрій Піонтковський.
Фото ілюстративне, скріншот з відео.
Популярні статті
- На саме Різдво я мала одного дивного гостя, ніколи б не подумала, що ще колись побачу його, а він взяв, і сам прийшов. Це був мій колишній чоловік Степан, він постарів за всі ці роки, але я відразу його впізнала. Виявилося, що сімейне життя на чужині у нього не склалося, дружина все майно забрала собі, залишивши його без нічого. І тут Степан згадав про сина, хтось розповів йому і про мій будинок
- Я вийшла заміж доволі пізно, аж в 36 років, і тепер вже сумніваюся, чи правильно я зробила. Всі важливі рішення чоловік приймає разом з своє мамою, моєї думки ніхто не питає, а мені все це не подобається, не про таке сімейне життя я мріяла
- На Йордан, 19 січня, я сама сиділа вдома, бо донька з зятем кудись пішли в гості, а про мій день народження вони забули. Але ввечері приїхав мій син, з дружиною та онуками, щоб мене привітати з ювілеєм. Він побачив, що я засмучена, і відразу зрозумів в чому справа. Іван не ображається, що за 11 років, поки я була на заробітках, я все доньці висилала. Син пропонує мені до нього переїхати, щоб не бути тут зайвою
- Коли мами не стало, татові було всього 55 років. Він сумував за нею, нічого не хотів робити, обійстя заросло бур’янами. А потім до нього стала ходити сусідка, тітка Тамара підмовляла батька, щоб він перебрався до неї. Тато мене не слухав, а зробив, як сказала вона
- У нас з чоловіком виникли фінансові труднощі, нам були потрібні кошти. У мого брата гроші були, і ми з чоловіком пішли до нього в надії, що він нам позичить необхідну суму, але брат відмовив. Він сказав, що мені одній віддав би ці гроші навіть просто так, але Валерію він навіть в борг їх не дасть. Тоді я взяла кредит, і тепер я про це дуже шкодую