Путін живе ідеями, не рахуючись з втратами людей. Саме тому війна продовжується. Російською армією керують політики, а не військові. Тому про якусь логіку у веденні війни говорити не варто. Про це 24 каналу сказав військовий експерт Олег Жданов.
Він пояснив, що з військової точки зору при показнику 30% втрат наступ вважається невдалим, а при 50% – він провалився і його потрібно змінювати. Але у випадку з росіянами це працює інакше, бо з втратами окупанти не рахуються.
«Ще на другий тиждень війни Путін сказав: “Не треба рахувати втрати. Адже ціна, яку ми отримаємо у разі перемоги, все перекриє”. Тому Росія втрати не рахує. Хоч 100% буде втрат, вони усе це поповнюватимуть особовим складом», – каже Жданов.
Він додав, що наразі прихована мобілізація не забезпечує у необхідній кількості поповнення особового складу, крім поточних втрат. Тому у Кремлі знову заговорили про часткову відкриту мобілізацію.
«Росіяни загнали себе у глухий кут, адже чим довше триває війна, тим складніше оголосити відкриту мобілізацію До речі, про повну мова взагалі не йде. Мовиться про часткову, і вона може бути оголошена у прикордонних з Україною областях», – сказав Жданов.
Інше питання – який це дасть ефект.
«Підуть люди у військкомат чи ні. Або похапають речі, і це буде хвиля внутрішнього переміщення, яка буде обліковуватися мільйонами осіб. Це може спричинити колапс у Росії», – відзначив військовий експерт.
І додав, що Путін може на це наважитися. Але військові мають йому пояснити, що це – невдалий крок.
Також військовий експерт розповів, що в Росії з’явився партизанський рух БОА (Бойова організація анархокомуністів). Її члени взяли на себе відповідальність за усі підпали військкоматів та диверсії на залізничному транспорті.
«Вони сказали, що продовжуватимуть, але не чіпатимуть цивільних громадян. Вони воюють проти російської влади», – каже Жданов.
Джерело – 24 канал.
Фото – скріншот з відео.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна