Російські окупанти покидають територію України в кордонах 1991 року – ось головна умова перемовин. І в цих намірах нас підтримує весь цивілізований світ.
Про це 24 каналу розповів військовий експерт Олег Жданов.
Він зауважив, що станом на зараз масованого ракетного удару росіяни нам завдати не можуть.
Але наближається 24 серпня, для російських окупантів це подвійна дата: день Незалежності України, яку вони воліли знищити, і це буде вже пів року, як “за два-три дні вони нас завоювали”.
«Погану думку зупинити неможливо, тому вона немає меж. Скоріш за все будуть спроби ракетних ударів по території України, і ймовірно саме так і буде», – каже Жданов.
Він також зазначив, що найстрашніше, що вони можуть зробити – це влаштувати судилище над нашими військовополоненими.
«І це буде для нас великою втратою і великою емоційною поразкою. Тому що це дуже важкий воєнний злочин, тим паче ті, хто збирається влаштувати це судилище – неіснуючі суб’єкти і самозванці”», – переконаний Жданов.
Військовополонені є штатними військовими у структурі української держави, тобто, це військовослужбовці під захистом конвенцій. Це судилище – найбільш ганебна річ, які окупанти можуть вчинити 24 серпня.
Фото ілюстративне, скріншот з відео.
Популярні статті
- Коли батьків моєї подруги Марини не стало, сестра швиденько їх квартиру оформила на себе. Відтоді Марині дуже важко жилося, чоловік щодня докоряв їй за це. А якось він занедужав і Марина набрала сестру
- Мій чоловік вислав з Америки велику суму грошей і сказав порівну поділити між дітьми. Та я вирішила, що доньці потрібніше, тому сину дала лише невелику частину. Через кілька років чоловік повернувся додому і тепер я не знаю, що я маю йому сказати
- Якось ввечері свекруха прийшла до нас з чоловіком і сказала, що в них зі свекром є чимала сума грошей, вони багато років відкладали її. Я ніколи не очікувала, що вона про таке зізнається, але те, що вона сказала далі, ще більше спантеличило мене
- Моя мама рік тому вийшла на пенсію, і відтоді їй не вистачає грошей. Щосуботи мама приходить до нас в гості, і потім ми разом йдемо в торговий центр купувати все необхідне. Такий похід в супермаркет щотижня мені обходиться мінімум півтори тисячі гривень, виходить, що в місяць я на свою маму витрачаю щонайменше 6 тисяч, і мій чоловік проти цього
- Два роки тому моя рідна сестра купила земельну ділянку в нашому селі, захотіли вони з чоловіком будуватися. Грошей у них трохи було спочатку, тому скоро фундамент звели і стіни почали гнати. Згодом Оксана стала бігати до мене щодня, її чоловік постійно щось просив у мого Миколи. Не було й дня, щоб вони не з’являлися на нашому подвір’ї, або не телефонували нам. Я тоді ще не знала, чим все це закінчиться