Ракетні удари по мирних містах України свідчить про те, що російські війська не можуть наступати наземними силами. Про це заявив військовий експерт Олег Жданов на своєму Youtube-каналі.
«Це від безсилля. Вони не можуть нічого зробити на лінії фронту, здійснити ескалацію, зробити різкий прорив. Наразі ситуація туди-сюди: вони намагаються штурмувати – ми їх штовхаємо, ми намагається штурмувати – вони нас відбивають», – каже Жданов.
За його словами, є невеликі успіхи у противника завдяки тактиці “випаленої землі”, а також через відсутність у ЗСУ необхідної кількості артилерії, яка б дозволяла досягнути вогневого паритету, тобто здійснювати успішно контрбатарейну боротьбу з російською артилерією.
«Я вважаю, що – це крик відчаю і акт безвиході: “Ми не можемо перемогти вас на фронті, тому почнемо yбивати ваших мирних мешканців”.
Це поза будь-яких норм моралі та правил ведення війни. Сподіваюся, Міжнародний воєнний трибунал, який обов’язково відбудеться після нашої перемоги над РФ, дасть цьому відповідну оцінку», – підсумував Жданов.
Джерело – ТСН.
Фото – скріншот з відео.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна