fbpx
Breaking News
Якось, готуючи біля плити, Соня відчула, як памoрочиться в голові. «Чого б це?» – подумала. Згодом це повторилося. І лише тітчине запитання: «Ти – вaгiтна, Соню?», її настоpожило і вона пішла до лiкаря. «Навіщо тобі ця дuтина? Де її батько? Ти подумала про мене, Соню? Що люди скажуть? Що ж тепер буде?» – бiдкалася тітка. Соня і сама розуміла, що не має права думати про Володю. Хто вона? Проста сільська дівчина, сиpота. А він – міський багатий хлопець. Син нарoдився точною копією батька
Коли Вася збирав речі, Зоя Вікторівна влаштувала цілу виставу. Вона плaкала, xапалася за сеpце, xапалася за сина, виpивала у нього з рук речі і розкладала їх назад. Вона стала в дверях, впеpлася руками і кpичала: – Не пущу! Вона зовсім не гoріла бажанням, щоб її єдиний син обзавівся законною дружиною, і робила все для того, щоб шлюб не відбувся. Пів року тому, я побачила на тeсті 2 смужки. Я давно xочу дитину, мені вже 28 років. І я вирішила нарoджувати. А Зоя Вікторівна сказала: – Дитина – не причина, щоб одружуватися
Ми подали заяву в РАЦС. Свекруху це не втішило – вона не залишала надії що ми рoзійдемося і всі фінанси сина знову опиняться в її розпорядженні. Коли я знайшла ідеальну сукню – помчала додому за грошима, але в нашій занaчці було порожньо. Я, вся в сльoзах, зателефонувала чоловікові. Він сказав, що прийде додому і все пояснить. Те, що я від нього почула, позбaвило мене дару мови. Гроші з нашої занaчки взяла свекруха
Чолoвік взяв у руки календар і сказав, що дитина не йoго, він був у відрядженні. Мені зaбрaкло слів. І тyт в розмову втрyтилася свекруха
В кінці робочого дня шеф повідомив, що 30 грудня буде новорічний коpпоpaтив. Кожен має прийти зі своєю другою половинкою. Денис рiзко зблiд. Він усім бpeхав, що одружений. Тpeмтячuми руками він дістав телефон і зipвав у під’їзді оголошення. Швидко набрав номер тiєї жінки
Економіка
«Заполітизована» вода, або чому водоканалам постійно бракує грошей

Минулого місяця вступили в силу нові тарифи на послуги «Рівнеоблводоканалу», що були затверджені Нацкомісією. Один кубічний метр водопостачання та водовідведення для населення в середньому подорожчав на гривню. Платіжки із новими розрахунками рівняни почнуть отримувати вже з початку грудня. На тлі численних розмов та звинувачень, які звучали з вуст місцевих політиків і окремих громадських активістів в необґрунтованості тарифів, ми вирішили проїхатися водоканалами західної України, щоб порівняти їхні тарифи і затрати на послуги. А разом із тим, порівняти роботу підприємств. Для цього обрали приблизно однакові із Рівне за розмірами та кількістю населення обласні центри.

Варто зазначити, що тарифи в кожному з обласних центрів різні. Та й затверджувалися вони Нацкомісією, а потім вступили в силу у кожного в різний час. Але, попри це, всі вони вже на старті були збитковими. Причина одна – висока вартість електроенергії, що є основною складовою послуг водопостачання та водовідведення в Україні. До того ж зростає вона значно швидше, ніж змінюються тарифи на послуги водопостачальних підприємств.

Рівне

На «Рівнеоблводоканалі» кажуть, що з початку року вартість електроенергії для них вже кілька разів змінювалася і, врешті, зросла майже на третину. Тому підприємство втратило близько шести мільйонів гривень. А це ті гроші, які можна було витратити на каналізування вулиць, заміну аварійних мереж тощо.

Загалом у тарифах «Рівнеоблводоканалу» електроенергія становить 35% від усіх затрат. До речі, показник цей один з найнижчих з-поміж водоканалів України. На рівненському підприємстві кажуть, щороку, в межах своїх можливостей, ремонтують або змінюють обладнання, щоб зменшити споживання електроенергії. Однак, через специфіку місцевого водоносного горизонту пробурити свердловини в межах міста, так як це, наприклад, є у сусідньому Луцьку чи Тернополі, не можливо. Тому змушені додатково витрачати електроенергію на перекачування води із Гориньгродського та Горбаківського водозаборів, що розташовані за 20-30 кілометрів від обласного центру.

Читайте також: В УКРАЇНІ СИТУАЦІЯ З SЕКСОМ ГІРША, НІЖ В СРСР

Приблизно на таку ж відстань перекачують і більше половини стоків з Рівного на очисні споруди «Рівнеазоту». Ще й платять підприємству за їх очистку, бо власні очисні міста не можуть очистити увесь об’єм стоків. Ця стаття видатків у структурі тарифу складає 11% витрат. Плюс податки, пальне та витрати, пов’язані із ремонтом або заміною зношеного обладнання підприємства (амортизаційні витрати). От і виходить, що мешканцям багатоквартирних будинків у Рівному, за новими тарифами, вартість кубічного метра води та каналізації тепер обходитиметься у 14,34 грн., а приватному сектору та юридичним особам – 13,38 грн. У багатоповерхівках дорожче, бо тариф включає ще й вартість повірки засобів обліку, абонентське обслуговування, підвищення тиску на верхні поверхи.

Чернівці

Воду до Чернівців, в якому стільки ж мешканців, як і у Рівному, теж транспортують. Щоправда, відстань там значно більша – 54 кілометри. Та й беруть воду здебільшого не з артезіанських свердловин, як у Рівному, а з річки Дністер. Бо підземних водозаборів не достатньо, щоб забезпечити все місто питною водою.

Водопостачальним підприємством у Чернівцях останні три роки керує один з колишніх директорів «Рівнеоблводоканалу» Сергій Дзезик. Часи роботи в Рівному він згадує з певною ностальгією, а «Рівнеоблводоканал» називає одним із найкращих в Україні. Як аргумент п. Дзезик наводить низьку аварійність у Рівному:

– Через зношеність мереж та складність рельєфу у Чернівцях ми щодня ліквідовуємо шість-сім аварійних ситуацій. Це дуже багато. Натомість у Рівному їх в рази менше. Крім того, навіть за серйозних аварій «Рівнеоблводоканал» не обмежує всьому місту подачу води, як у Чернівцях. Складні ремонтні роботи там виконуються здебільшого вночі. А вже зранку вода знову тече з кранів рівнян.

Керівництво «Чернівціводоканалу» сподівається, що ситуацію вдасться виправити за рахунок 17 мільйонів євро, що надасть їм німецька фінансова установа KfW. Перші гроші мають надійти вже наступного року і будуть спрямовані на технічне переоснащення водоканалу.

Читайте також: В УКРАЇНІ ЗМІНИЛИСЯ ПРАВИЛА ВСТУПУ В СПАДЩИНУ

Нові тарифи на послуги водопостачання та водовідведення в Чернівцях почали діяти на початку жовтня. Для приватного сектору та юридичних осіб метр кубічний води та каналізації обходиться зараз в 12,44 грн., а для мешканців багатоповерхівок – в 13,64 грн. Чернівецькі тарифи не суттєво, але нижчі за рівненські. Витрати електроенергії у структурі їхнього тарифу так само є домінантними і становлять понад 40%, тому що більша відстань транспортування води і перепади висот, на які цю воду потрібно подавати. Натомість, вартість водовідведення у них порівняно із Рівним значно дешевша, бо мають власні очисні споруди. Крім того, більша частина стоків сама стікає по самопливних колекторах. Тож витрачати кошти на їх перекачку, а потім очистку не потрібно.

Ужгород

До місцевого водоканалу ми потрапили не в найкращий час – непорозуміння між керівництвом ужгородського водопостачального підприємства та «Закарпаттяобленерго» досягло апогею. Одні погрожували відключити підприємство від електроенергії, а інші – почали думати, як обмежити її споживання. Майже три мільйони гривень боргу водоканалу перед обленерго могли призвести до того, що вода в кранах мешканців обласного центру з’являлася б лише по кілька годин на добу. Так, як це було ще рік тому.

– Ми заборгували «Закарпаттяобленерго» 2,7 млн. гривень, причому мільйон із них – повернуть з Держбюджету як компенсацію за субсидії. Тож «ціна питання» – 1 млн. 700 тисяч гривень. Частина цього боргу виникла через неоплату за послуги населення, інша частина – через різницю у тарифах, – пояснив тоді директор «Водоканалу м. Ужгород» Станіслав Карташов.

За словами директора, населення платить непогано – на рівні 95%. А левова частка боргу виникла через несвоєчасне і нерівномірне зростання вартості електроенергії. Пригадує, що свої розрахунки по нових тарифах подали до Нацкомісії ще в березні. А погодили їх лише в липні.

– Ввести новий тариф в дію ми змогли лише з 1 вересня, – продовжує пан Карташов. А вже з початку наступного місяця вкотре подорожчали енергоносії. Через цю різницю, ми знову опинилися в мінусі.

Ситуацію таки вдалося виправити – керівники підприємств порозумілися з приводу боргу. Щоправда чи надовго, не відомо.

Читайте також: З 1 СІЧНЯ НА УКРАЇНЦІВ ЧЕКАЮТЬ РАДИКАЛЬНІ ЗМІНИ У ЛІКАРНЯХ

Зараз в Ужгороді найвищий з-поміж решти обласних центрів західної України тариф на послуги водопостачання та водовідведення – для приватного сектору та юридичних осіб метр кубічний обходиться в 15,69 грн., а для мешканців багатоповерхівок – в 16,67 грн. Половина затрат у структурі тарифу – вартість електроенергії. Воду, яка береться із кількох підземних свердловин та річки Уж, щоб доставити до кінцевого споживача, доводиться піднімати у кілька етапів на великі висоти. Звідси, і чималі затрати електроенергії.

Луцьк

Один із небагатьох обласних центрів західної України, який має дуже вигідне в плані водопостачання розміщення. Все поруч: свердловини в межах міста, очисні – власні. Тож на перекачку води та стоків на далекі відстані витрачатися не потрібно. Тому і мають найнижчий тариф – 10,60 грн. за метр кубічний централізованого водопостачання та каналізації для мешканців багатоквартирних будинків і 9,70 грн. для всіх решта. Однак зізнаються, що діятиме він не довго.

– На відміну від решти обласних центрів наш тариф був встановлений ще в липні два роки тому, – розповідає директор Луцького водоканалу Іван Корчук. – Потім його тільки корегували і то не по всіх показниках. Тому у нас він найнижчий. Через це змушені працювати собі у збиток. На кінець року він становитиме 14 мільйонів гривень. Виконуємо лише поточні ремонти. Останні два роки міська влада нам трохи допомагає фінансово, бо водоканал знаходиться на їх балансі, але і цих грошей не вистачає. Вже подали розрахунки на встановлення нового тарифу, чекаємо на його затвердження Нацкомісією.

Читайте також: СТАЛО ВІДОМО КОМУ І НА СКІЛЬКИ В УКРАЇНІ ПІДВИЩАТЬ ЗАРПЛАТУ (ІНФОГРАФІКА)

Замість післямови

В кожній області тарифи встановлені з врахуванням особливостей їх місцевості та технічних можливостей підприємств. В одних вони вищі, в інших – навпаки. Але скрізь далекі від економічних реалій сьогодення. Керівникам водоканалів доводиться виходити з можливостей, які дуже обмежені. І працювати в умовах, коли тарифи залишаються інструментом спекуляції окремих політиків на настроях виборців. Всі вони це добре розуміють, але кажуть, що нікуди від цього не дінемося. Принаймні, поки що.

А споживачам, щоб не перейматися ростом тарифів, комунальники радять встановлювати лічильники. В такому разі їм доведеться платити лише за фактично використану воду.

Влад ІСАЄВ  PRESS-ЦЕНТР

Related Post