fbpx
Breaking News
Молитва до святого Фоми, яky потpiбно пpoчuтaти 19 жовтня. Вона дoпoмoже кoжнoму у вaжку хвилину, пpoблeми та негaрaзди сaмі підyть назавжди
Марина, нe задyмуючись, вiдвезла Любу до батьків чoловіка. Пoяснила їм своє pішення дoсить пpосто: нeмає сeнсу чeкати дaлі – її сiмейне жuття стaє тiльки гіpше. Бабуся і дідусь взяли внучку, а Марина викpеслила дoчку із свoго жuття. Дoля бyмерангом їй yсе пoвернула – у жінки не бyло жoдного рiдного внyка
19 жовтня — святого апостола Фоми: що oбoв’язкoво пoтpібно зpoбuти в цeй день, щoб цілий рік пpoжuти в здopoв’ї та дocтaтку
Раніше Павло злocтuвcя на матір. Вона давно пpuкyтa до лiжкa — тільки й світу, що у вікні. Алe тeпeр тpycивcя над нею. Мати ще дoпитyвалася: чи наліпила Наталя вареників, чи голубців накрутила. «Усе зробила, мамо, все…» — відповідав Павло. Oбмaнювaв, але що ж він мав сказати матері: що його дружина прийшла дoбpяче нaпiдпuтку і не oбхoдять її ані діти, ані чoлoвік, ані, тим паче, свeкрyха? Мовчки сам ліпив вареники. І чому він послухався тоді суciда і вuгнaв Галю з дому
Залuшатися в 39 самoтньою Марії аж нiяк нe хoтілося. Сергій кpутив poман з молoденькою дiвчиною на oчах у всього oфісу. Марія нe рoбила з цього тpагедії, чекaла, пoки чoловік oдумається. А тут тaка запuска
Світ
«За півгодини я зареєстрував хостел і отримав ліцензію, маючи лише туристичну візу у кишені»

Про особливості життя українця в Малайзії пише ВЗ.

Українець Орест Білоус – співзасновник та співвласник туристичної компанії (туроператора), мандрівник, підприємець. Жив у Лондоні, але після відвідин Азії закохався у цей край і вирішив перебратися на інший континент.

Займається розвитком готелю на безлюдному індонезійському острові, а увесь вільний час проводить в Малайзії, де живе понад три роки.

Возить туристів тільки в ті місця, від яких сам у захваті.

— Вперше потрапив у Малайзію п’ять років тому з Індії, – розповідає Орест Білоус (на фото). – Думав, залечу туди подивлюсь. Вийшов з аеропорту, а воно все інше. Цивілізація у вічі впала. Тут динамічніше все. З часом переїхав сюди жити. В 2014 році з товаришем із Бангладеш відкрили хостел на острові Пенанг у Малайзії.

Малайзія займає 11-те місце у світі за легкістю ведення бізнесу. За цим показником обігнала багато європейських країн. Я з туристичною візою за півгодини зареєстрував хостел і отримав ліцензію на ведення хостингової діяльності.

— Як Малайзії вдалося вийти на такий рівень?

— Малайзія – колишня анг­лійська колонія. Зараз входить у Британську Співдружність Націй. Британці продовжують підтримувати їх. У Малайзії легко потрапити на роботу.

Беруть працівників зі всього світу. Будують університети, інтернаціональні компанії, але розуміють, що в одній країні не може генеруватися велика кількість власних спеціалістів. Працюють з іноземцями від року до чотирьох, переймають їхній досвід і кажуть «до побачення». Чимало моїх друзів скористалися змогою попрацювати в Малайзії, й водночас відвідати всю Середню Азію – на вихідні летять на Балі чи Тогеанські острови за якихось 50 доларів. Деякі залишилися і там живуть. Там легко потрапити на офіційну роботу і заробляти пристойні гроші.

Малайзія – комфортна для проживання країна. Тут чудова їжа, позитивні люди.

Куала-Лумпур – азіатський Лондон. Тут багато іноземців, до яких дуже толерантне ставлення. Тут багато китайців, індійців.

— Які малайці за характером, поведінкою?

— Привітні, дружні, неконфліктні. Багато інвестують у свою освіту і своїх дітей. Китайці невпинно працюють. Для них бог – це гроші. Вони неймовірно рухають економіку країни. Індуси займають інтелектуальні посади – юристи, судді, міжнародні представники. Разом цей мікс – неймовірна країна. Малайзія – три різні нації, одна успішна країна.

— Чого у них навчився?

— Намагаюсь навчитися спокою. Не бачив, щоб малайці сварилися, не бачив агресії з їхнього боку. Немає українського «синдрому вахтера». Він, на жаль, у мене був: якщо не заборониш комусь щось протягом дня – ти його не прожив. А малайці стараються піти назустріч, навіть якщо це порушує правила. Для них дуже важливі людські стосунки.

— Чи є українська діаспора в Малайзії?

— Десь 300 000 українців у Куала-Лумпурі, які зареєстровані у посольстві. Всі, хто там живе, мають візи – їх легко отримати.

— Як місцеві ставляться до українців?

— Нормально, навіть після авіакатастрофи Boeing 777 у Донецькій області. Нічого не кажуть, жодних претензій. Хтось думає, що це ми збили, але більшість розуміє, що це росіяни.

— Чи цікавий напрям «Малайзія» для українського туриста?

— Дуже цікавий. Малайзія – це не лише екзотика. 40 років тому тут було суцільне болото. Вони з нічого побудували розвинуту країну.

Довідка
Малайзія – країна у Південно-Східній Азії, що складається з двох частин – Східної та Західної, які розділені Південно-Китайським морем. Сучасний державний устрій – федеральна конституційна монархія – був сформований у 1963 році. Свого часу Малайзія була британською колонією, а під час ІІ Світової країну окупувала Японія. У наш час тут мешкає понад 28 мільйонів осіб. Найбільші міста-“мільйонники” країни – Куала-Лумпур, Субанг-Джая, Кланг. Третє за величиною джерело доходу іноземної валюти у Малайзії – туризм. Країна посідає верхні рядки у списку найбільш відвідуваних країн світу. Туристів приваблюють національними парками у східній частині країни. Також Малайзія славиться недоторканими пляжами й зручними місцями для дайвінгу. Великі міста країни поєднують сучасну, традиційну і колоніальну архітектури.

Читайте також: ПОЛЬЩА ВВЕЛА НОВІ ПРАВИЛА ПРИЙОМУ НА РОБОТУ УКРАЇНЦІВ

Related Post