Загарбники, які тимчасово окупували частину території України, грабують українські міста. Тепер потерпає Запорізька область. Звідти росіяни вивозять сільгосппродукцію, зерно та техніку до анексованого Криму.
За його словами, на Запоріжжі окупанти продовжують грабувати міста.
“З Мелітополя окупанти фурами вивозять і продукти, і зерно, і сільськогосподарську техніку. Все награбоване везуть колони фур із заклеєними номерами у напрямку анексованого Криму”, – заявив кореспондент
Він повідомляє, що напередодні російські військові захопили Мелітопольський краєзнавчий музей. Все через те, що колаборанти розповіли їм, де знаходиться скіфське золото.
На думку журналіста, загарбники дуже добре розуміють, що їм недовго залишилося бути на українській території. “Вони намагаються вивезти пограбоване туди, де, на їхню думку, безпечно. Так само вони грабували Донецьку та Луганську області”, – додав він.
Це ще раз доводить, що окупантів якнайшвидше потрібно гнати з нашої рідної землі.
Джерело – 24 канал.
Фото ілюстративне – скріншот відео.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна