Третій президент України знову береться за мед.
Третій президент України Віктор Ющенко буде поставляти мед для українських бійців на фронті. Про це Ющенко повідомив на своїй сторінці у Facebook.
«Це всіма нами улюблений мед, який був зібраний на пасіках землі Великих Українців. Шевченківський мед був зібраний в Моринцях, Бандерівський – в рідному селі Степана Андрійовича – Старому Угринові», – пише експрезидент України.
Ющенко зазначає, що перша партія меду, а це приблизно 25000 стіків буде передана нашим захисникам найближчим часом.
«Сьогодні у нації, яка вже є консолідованою та єдиною, я дуже хочу поради, щоб Ви запропонували свої варіанти прізвищ Великих Українців для наступної серії. Абсолютно переконаний, що Вам є кого порадити!» – переконаний Віктор Ющенко.
Вкінці допису колишній президент зазначив, що переконаний у перемозі України.
Фото ілюстративне – скріншот відео.
Популярні статті
- Коли батьків моєї подруги Марини не стало, сестра швиденько їх квартиру оформила на себе. Відтоді Марині дуже важко жилося, чоловік щодня докоряв їй за це. А якось він занедужав і Марина набрала сестру
- Мій чоловік вислав з Америки велику суму грошей і сказав порівну поділити між дітьми. Та я вирішила, що доньці потрібніше, тому сину дала лише невелику частину. Через кілька років чоловік повернувся додому і тепер я не знаю, що я маю йому сказати
- Якось ввечері свекруха прийшла до нас з чоловіком і сказала, що в них зі свекром є чимала сума грошей, вони багато років відкладали її. Я ніколи не очікувала, що вона про таке зізнається, але те, що вона сказала далі, ще більше спантеличило мене
- Моя мама рік тому вийшла на пенсію, і відтоді їй не вистачає грошей. Щосуботи мама приходить до нас в гості, і потім ми разом йдемо в торговий центр купувати все необхідне. Такий похід в супермаркет щотижня мені обходиться мінімум півтори тисячі гривень, виходить, що в місяць я на свою маму витрачаю щонайменше 6 тисяч, і мій чоловік проти цього
- Два роки тому моя рідна сестра купила земельну ділянку в нашому селі, захотіли вони з чоловіком будуватися. Грошей у них трохи було спочатку, тому скоро фундамент звели і стіни почали гнати. Згодом Оксана стала бігати до мене щодня, її чоловік постійно щось просив у мого Миколи. Не було й дня, щоб вони не з’являлися на нашому подвір’ї, або не телефонували нам. Я тоді ще не знала, чим все це закінчиться