Після приєднання до Євросоюзу в 2007 році Болгарія розпочала новий етап у своїй історії. Країна відмовилася від радянських методів в економіці, успішно провела реформи і зуміла залучити іноземних інвесторів, пише Hyser.
Правда, Болгарія все ще суттєво відстає в розвитку від більшості країн ЄС, але в порівнянні з Україною виглядає вельми заможно.
Низький за мірками ЄС рівень зарплат і якості життя компенсується вартістю проживання. Болгари на повсякденні витрати витрачають в два рази менше, ніж жителі Євросоюзу в середньому. Ще одна проблема Болгарії до болю знайома всім українцям – корупція у вищих ешелонах влади і дії організованої злочинності. Країна продовжує боротьбу з цими явищами.
Рівень безробіття в Болгарії зараз становить 7,9%. В цілому, це в межах середньостатистичного показника по країнах ЄС. У плані працевлаштування Болгарію не варто розглядати як місце для швидкого заробітку. На високу заробітну плату тут можуть розраховувати тільки кваліфіковані фахівці і айтішники.
Але все одно зарплати в Болгарії істотно вище, ніж в Україні. Крім того, трудових мігрантів цікавить можливість пожити в країні з м’яким кліматом і розвиненою туристичною галуззю.
Тут є сенс шукати роботу будівельникам і людям без спеціальної кваліфікації. Давайте детально розглянемо, які варіанти для працевлаштування пропонує Болгарія і як туди потрапити.
Як працевлаштуватися в Болгарії
Оскільки Болгарія є членом ЄС, то жителям третіх країн необхідно для початку отримати дозвіл на роботу. Правда, для представників деяких професій існують винятки. Зокрема, без дозволу можуть працювати:
- співробітники компаній, які мають болгарське представництво;
- особи, які отримали довгостроковий ВНП або постійно живуть в країні;
- члени ради директорів місцевих підприємств, які не працюють за договором;
- члени сім’ї болгар і громадян ЄС;
- біженці та особи, які прибули до Болгарії через політичні причини.
Всі інші випадки мають на увазі попередній пошук вакансії в Болгарії та отримання дозволу на працевлаштування. Ця процедура передбачає, що потенційний трудовий мігрант домовиться з болгарським роботодавцем, який потім звертається в локальне відділення Національного агентства зайнятості Болгарії з заявою та всіма супутніми документами. Іноземному здобувачеві в цьому випадку потрібно надати наступні документи:
- копія закордонного паспорта;
- 3 кольорові фотографії;
- дипломи, які доводять наявність освіти, і інші документи, що підтверджують досвід і кваліфікацію.
Про всіх інших формальностях повинен подбати роботодавець. Наприклад, потрібно пояснити, чому компанія залучає іноземця. Для цього спочатку необхідно довести, що на місцевому ринку праці ніхто не відгукнувся на вакансію. Національне агентство зайнятості Болгарії приймає рішення про видачу дозволу на роботу протягом місяця з моменту надходження заяви. Далі трудовому мігранту необхідно оформити робочу візу в Консульстві Болгарії в Україні.
Як правило, дозвіл на роботу надають на термін до 1 року з опцією продовження. При цьому воно передбачає працевлаштування тільки в компанії, яка запросила фахівця, і виключно в зазначеній сфері діяльності. Протягом трьох місяців після переїзду до Болгарії потрібно оформити ВНП.
Зрозуміло, щоб привернути увагу болгарського роботодавця, необхідно або мати дуже хорошими навичками, або бути готовим до важкої фізичної праці, на який не погоджуються місцеві робітники.
Оформлення робочої візи
Щоб легально працевлаштуватися в Болгарії, потрібно отримати робочу візу. Як правило, в болгарському Консульстві оформляють довгострокову візу типу D, яка надає можливість тривалого перебування на території держави.
Для оформлення робочої візи необхідно подати наступні документи:
- анкета на отримання візи;
- закордонний паспорт терміном дії як мінімум 1,5 року;
- 1 кольорова фотографія (3,5 × 4,5 см);
- дозвіл на роботу і трудовий договір;
- доказ наявності коштів, необхідних на перебування в країні (приблизно 1300 євро);
- медична страховка з покриттям як мінімум 30 тис. євро;
- доказ наявності місця для проживання в Болгарії;
- довідка про відсутність судимості.
Якщо у співробітників Консульства виникнуть певні питання, вони можуть зажадати додаткові документи. Зазвичай питання видачі візи вирішується протягом 35 робочих днів.
Доступні вакансії і рівень оплати праці
За європейськими мірками середня зарплата в Болгарії вважається однією з найнижчих – приблизно 380 євро в місяць. Але для українських реалій це цілком пристойна сума. У Болгарії також діє мінімальний рівень оплати праці – 235 євро. Роботу слід перш за все шукати в містах з високою економічною активністю – столичної Софії, а також Варні і Пловдиві.
Ось як виглядає ситуація з оплатою праці в окремих сферах:
- некваліфікована праця (офіціанти, прибиральниці, вантажники) – 250-300 євро;
- сфера розваг і туризм – 350 євро;
- сільське господарство – 370 євро;
- будівництво та робочі на виробництві – 380-400 євро;
- торгівля і транспорт – 420-450 євро;
- освіту і державна служба – 450 євро;
- медицина і соціальна сфера – 475 євро;
- енергетика – 800 євро;
- фінансова сфера та страхування – 850 євро;
- галузь IT – 1000-1100 євро.
Як можна побачити, найбільш привабливою для працевлаштування виглядає сфера IT, в якій пропонують досить пристойний рівень оплати. До того ж в Болгарії не вистачає своїх айтішників, тому місцеві компанії запрошують зарубіжних фахівців. Варто націлюватися на роботу в міжнародній компанії, але для цього необхідно знати англійську мову.
Незважаючи на певний спад промислового виробництва, знайти роботу в Болгарії можуть кваліфіковані іноземці з технічною освітою. Наприклад, без проблем можна працевлаштуватися в будівельній галузі і на виробництві.
Можна також спробувати знайти роботу в туристичній сфері, але тут спостерігається висока конкуренція, хоча рівень зарплат не такий вже і високий. Але більшість робочих місць влітку займають болгарські студенти, а іноземців звуть закрити залишилися позиції. Приблизно така ж ситуація спостерігається в аграрній галузі. Багато тут заробити не вдасться, але все одно це принесе більше грошей, ніж аналогічна робота в Україні.
Читайте також: З АВСТРІЙЦЯМИ НЕ МОЖУТЬ ВІДРАЗУ ЗНАЙТИ СПІЛЬНУ МОВУ ХІБА ЩО РОСІЯНИ: УКРАЇНКА ПРО ЖИТТЯ У АВСТРІЇ