Садити цибулю краще на відкритому, що продувається всіма вітрами місці. У нас на другій ділянці саме таке місце. Колишнє болото, де немає дерев, мало кущів. Там у нас зроблені вузькі гряди (50 см). Цибулю зазвичай розміщую або після картоплі або після полуниці.
Ще восени я вириваю всі кущі полуниці. Але не викидаю їх. Просто повертаю корінцями вгору і трохи січу лопатою. Потім притрушую землею. Так грядка і зимує. Навесні в цю ж грядку додаю відростаючу кропиву, молоду траву. До 9-10 травня грядка заповнюється майже до верхнього краю дощок травою, яка в’яне і підгниває. Потім я приношу відрами і насипаю невеликий шар землі. Джерело
Зазвичай я саджу цибулю в газети. Розстеляю намочені газети в 5 шарів, присипають землею, роблю дірки ножем і саджу. Зверху на газети насипаю невеликий шар землі.
Хочу попередити, що садити в газети зручно, якщо у вас вузькі грядки. На широких грядках ви намучитесь. Я пробувала менше шарів газет, але тоді проростають бур’яни в перші 3-4 тижні. А так, – поки газети не почнуть розкладатися, бур’янів немає, і волога зберігається. Боятися газетної фарби не треба. Це питання я з’ясувала вже давно у фахівців.
А ось прислухатися до зауваження одного з читачів слід. Він завжди притрушує посадки цибулі скошеною травою. І в грунті завжди багато черв’яків, які харчуються перегнившою травою. А після мульчування газетами черв’яків було мало. Їм нічим було харчуватися. Я згодна з таким твердженням, але якщо ж трави для мульчування немає, то підійдуть і газети.
Одного разу я спробувала посадити цибулю в прозору плівку. У той рік у день посадки був вітер. Я зрозуміла, що з газетами я не впораюся на такому вітрі. Постояла, подивилась, і погляд зачепився за грядку з дрібною суницею. Раніше я провела експеримент – посадила суницю не на чорну плівку, а на стару прозору.
Фахівці кажуть, що не можна прозору плівку використовувати як мульчу, буде більше сонця грунту. Я їм вірю. Але я вирішила спробувати інакше. Розстелила плівку, засипала шаром (2-3 см) землі. І посадила в дірки кущики суниці.
Урожай був хороший, а прополок майже не було потрібно.
І ось згадавши це, я вирішила посадити так цибулю. Притягла стару плівку, вибрала найбільш цілі шматки, відрізала так, щоб кінці опустити до стінок гряди і трохи заглибити. Потім наносила землі. Присипала приблизно 2 см. На більше просто не було сил. Великим ножем робила дірки і садила за звичайною схемою.
Тижня через 2 на шарі землі були молоді бур’яни, я просто маленьким плоскорізом поворушила всю землю. Вони і зів’яли. А знизу бур’яни не могли пробитися крізь плівку. І до липня я не підходила до цибулі. Росла вона нормально, в період сухої погоди поливати її не було потрібно, волога під плівкою зберігалася. Трава гнила, давала азот. Все йшло добре.
Проблема виникла, коли знадобилося вирвати цибулину. Вона вся була під плівкою. Тільки перо було на поверхні. Довелося розрізати плівку навколо цибулини. Це була єдина незручність.
Розповім, як рятувала цибулю в дощовий серпень одного року. Цибуля ще не визріла, прибирати рано, а дощі йшли кожен день. Принесла низькі дуги, які у нас нарізані з товстого дроту, встановила їх над посадками цибулі. І накрила звичайною плівкою. Кінці плівки опустила в борозни, які у нас широкі і покриті старим лінолеумом. Притиснула плівку цеглою, а торці підняла якомога вище і залишила незакритими. Треба, щоб вітер гуляв вільно. Інакше все згниє.
Частина грядки залишила без дуг і укриття. Вже дуже хотілося подивитися, що буде з цибулею без укриття.
Першою я почала прибирати білу цибулю. Витягала, складала в картонні ящики з-під фруктів, залишала на тиждень в будиночку. А потім привозила додому і прямо в ящиках розміщувала на лоджії. Сонця не було. Я відкривала вікно. Влаштовувала протяг.
Після білої цибулі прибирала всі сорти жовтої, останньою прибрала червону.
Ту цибулю, яка не була укрита плівкою сушила з особливою ретельністю. І першою пустила в переробку. Тому не можу сказати, лежала б вона довго чи ні. При збиранні довелося знімати з гряди плівку разом з цибулинами, і виколупувати їх з дірок.
Але цибулини були сухі, а ті, які не були укриті зверху, були сирими, але донця все одно залишалися сухими. Вода майже не проникала через плівку, в якій вони росли, і скочувалася до краю пасом.
Висновок я зробила такий: в будь-яке дощове літо я буду на дуги накидати плівку і прикривати будь-який з овочів від зайвих опадів. І буду сміливіше використовувати стару плівку для мульчування гряд.
А головні правила, яких я дотримуюся такі:
Перед посадкою прогрівати насіння в полотняному мішечку на батареї протягом 1-2 місяців. Якщо батареї дуже гарячі, то чіпляю мішечок на трубу, але подалі від самої батареї.
Не садити цибулю для зберігання раніше 9 травня.
Добре удобрювати грунт під цибулю органікою, але не вносити свіжий гній.
Грунт для посадки цибулі повинен мати слабокислу реакцію або бути нейтральною.
При посадці в газети повинно бути не менше 5 шарів газет.
Цибулю можна садити тільки на добре провітрюваному місці. Не можна серед кущів і високих рослин. При такій посадці не страшний пероноспороз.
Для наростання листя цибулі потрібна волога, але, як тільки починають дозрівати цибулини, поливи потрібно припиняти.
Я ніколи не пригинаю перо цибулі, як іноді радять. Вважаю, що здорова цибуля дозріє вчасно.
Дуже важливо добре висушити цибулю після збирання. Тут перестаратися просто неможливо.
Зберігаю цибулю в кімнаті в відкритих коробках на кухні. Час від часу переглядаю. Якщо з’являються зелені паростки, висаджую цибулини в квіткові горщики, і отримую зелену цибулю.
