Останніми днями у Криму почастішала “бавовна”, але росіяни жодного разу не сказали, що це була Україна.
Військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко в ефірі 24 каналу пояснив, чому в “бавовні” в Криму Росія не звинувачує Україну, хоча це доволі дивно.
«Треба розуміти, що останні два дні вся ця “бавовна” в Криму – це відпрацювання ППО по безпілотникам і дронам. Звідки беруться ці дрони – не зрозуміло. Мабуть вони залітають з території України. Але до найближчих позицій ЗСУ з Севастополя, з Керчі, де були помічені дрони – приблизно 270 кілометрів», – каже Коваленко.
Тобто цю відстань вони мали пролетіти і по окупованій материковій частині України, де діє ешелована російська ППО. Потім над морем, де також є охоплення ППО російських окупантів. А далі ще зайти на півострів, де також ешелонована ППО ворога, – підкреслив військовий оглядач.
Експерт наголосив, що якщо це дійсно літальні апарати ЗСУ, значить ППО окупантів взагалі не відпрацьовує на 100%. Тому росіяни і не поспішають повідомляти, що в Криму відбулась атака дронів, тому що виникнуть запитання до ППО.
«Майже 300 кілометрів пролітає цей дрон, а лише над Севастополем чи Керчем його помічають. Ризики дуже великі для важливих об’єктів окупаційних військ», – зауважив Коваленко.
Те, що відбувається в Криму – це перевірка ефективності російської ППО.
“Це нівелювання репутації російської ППО”, – додав він.
Коваленко припустив, що це відбувається, ймовірно, для того, щоб здійснити щось цікавіше, щось більш масштабне.
«Найближчим часом побачимо», – підсумував військовий оглядач.
Фото ілюстративне, скріншот з відео.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна