Тоді було так, що весь останній тиждень, повертаючись з роботи, Іван знаходив каструльку із злиплими макаронами без масла! Ну, він один раз мовчки поїв, інший. А потім і запитує у дружини:
– А що, у нас зовсім нічого іншого більше немає в будинку, ну хоч сосисок, може, або пельменів з магазину? За матеріалами
І тут влітає на кухню теща, руки в боки.
– Скажи, – кричить, – дякую, що тобі, дармоїду, макарони зварили! Ти і на них не заробляєш зараз, які тобі пельмені!
У Івана дружина на шостому місяці. Пів року тому Іван потрапив під скорочення, і довго не міг знайти роботу. І молоде подружжя переїхало з орендованої квартири на час до батьків дружини. Іван шукав роботу, а поки суть та діло, влаштувався до шкільного приятеля в його компанію, і їздив по квартирах клієнтів, надавав послуги: кому люстру повісити, кому машину розвантажити.
Особливими господарськими уміннями Іван не відзначався, але деякі копійки заробляти від випадку до випадку вдавалося. Між замовленнями на роботі примудрявся переглядати робочі сайти, розсилати резюме і їздити по співбесідах.
Сидіти в квартирі у тещі йому було незручно, тому найчастіше він йшов з дому з ранку, і повертався ввечері – так, щоб поменше часу спілкуватися з ріднею дружини, адже майже кожен вечір закінчувався сварками та скандалами.
Вдень сидів в столові зі стаканчиком чаю, а частіше і зовсім в парку на лавці, добре, що почалася весна. Моніторив інтернет в пошуку вакансій і чекав замовлень від фірми приятеля.
Так збігали тижні, потім місяці, а нормальна робота все не знаходилася. Теща вже стала скрипіти зубами, дружина зітхала і відводила очі.
І ось теща зовсім розізлилася на зятя. Самі ввечері прийдуть з роботи всі, поїдять нормально, все приберуть, а йому на плиту кастрюльку з макаронами ставлять!
– Подякуй і за це! – кажуть.
Того вечора Іван встав з-за столу, подякував, ключ від тещиної квартири на стіл поклав і вийшов з дому! Приїхав до матері вночі майже, попросився пожити пару тижнів. Мама, звичайно, в шоці була, але в душу лізти не стала, дозволила пожити синові у себе.
Роботу Іван знайшов на тому ж тижні, як переїхав до матері. Але ось біда – миритися з дружиною і переїжджати в свою квартиру не поспішає. Більше того, мати Івана краєм вуха почула, що син підшукує собі житло в оренду.
Про дружину, яка чикає дитину й не згадує, не планує, здається, забирати її від тещі.
– Днями отримаю першу зарплату і з’їду, мамо! – повідомив Іван матері за сніданком. – Дякую тобі, мамо, що дала притулок.
А вдень, коли син був на роботі, дзвонили невістка з свахою матері. Жалілися, що Іван на контакт не йде, дзвінки скидає, повідомлення читає, але відповідати не хоче. Що він думає робити?
– Досить вже ображеного з себе робити! – заявила сваха. – Скажіть йому. У них дитина скоро народиться! Нехай повертається до дружини!
Але ніякої провини перед зятем теща не відчуває, навпаки – вона впевнена, що Іван знайшов роботу тільки завдяки їй. Не було б цього стусана по самолюбству – мабуть, до цих пір би бігав по району лампочки вкручував. А як посадили на макарони – знайшов саму роботу тут же! Тільки ось висновки з ситуації чомусь Іван зробив абсолютно неправильні, щиро вважає теща. Не розуміє, що макаронами без масла його годували для його ж блага.
А от мама Івана повністтю в даній ситуації на стороні сина. У важкий момент показали себе родичі не з кращого боку. А як тільки почули, що у Івана все налагодилося, тут як тут з’явилися. Тільки без грошей, виходить, він їм і потрібен?
Як чинити в такій ситуації правильно мама Івана не знає, що й порадити синові- повертатися до дружини? Тягти сім’ю, в якій він без зарплати не потрібен нікому? Або не варто туди повертатися, адже це не сім’я?
Іван ходить похмурий, постійно мовчить, а мама не хоче йому лізти в душу, хоча баче, що синові важко, але сама не знає, як правильно вчинити.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
