Вручати повістки за домашніми адресами військовозобов’язаних не ефективно просто через те, що люди можуть не відчиняти двері.
Повістку можна вручати в будь-якому місці, не забороненому законодавством.
Про це заявив начальник управління персоналу штабу командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач, пише Liga.NET.
«Начальники територіальних центрів обирають місця, де багато людей, – говорить Горбач. – Разом з органами поліції можна перевірити документи в кожного чоловіка, встановити особу та вручити повістку.
Особливо легко це зробити, коли порушується громадський порядок – наприклад, комендантська година.
Але це не означає, що всім цим людям вручають повістки, щоб призвати їх до ЗСУ. У 95% це роблять, щоб громадянин з’явився в територіальний центр і щоб там уточнили його військово-облікові дані. А потім він повертається додому».
Крім того, з його слів, військово-облікові дані громадян постійно змінюються – у когось народжуються діти, хтось починає хворіти, а хтось здобуває освіту, одружується або розлучається. Все це постійно потрібно уточнювати.
«Якби військовозобов’язані самі подавали оновлені дані в територіальні центри, ніхто не ловив би їх на вулицях», – уточив Горбач.
Нагадаємо, в Україні планують продовжити воєнний стан, а разом із ним – мобілізацію – президент Володимир Зеленський уже вніс відповідний законопроєкт до Ради.
Фото ілюстративне, скріншот з відео.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна