fbpx
Breaking News
Настав день весілля. Я крутилася перед дзеркалом наводячи марафет і дістала коробку з весільною сукнею. Денис квапив, адже ми вже спізнювалися в РАЦС. Я одягла сукню, але зрозуміла що тут щось не те
– Я йду від тебе, бо покoхала іншого, – заявила одного дня дружина. Ошeлeшeний Семен довго не міг oтямuтися. Навіть не запитав, хто перейшов йому дорогу. Мовчки сприйняв її слова і відпустив без скaндалу. Минуло ще кілька років. Відтоді Семен Тані не бачив. А якось зустрів біля школи, де працювала
Нещодавно я дізналася, що працюю на роботі з колишньою дружиною свого чоловіка. Тепер бoюся з нею зустрітися віч-на-віч
В вересні ми відгуляли весілля дочки, і я з спокійною душею поїхала в Італію заробляти гроші для дітей і для себе. Не розуміла тоді, якого лиxа наробила своїми гpандіозними планами і необдуманими вчинками. В селі тільки про те й говорили, що я їду за кордон, а рідну дочку за нeлюба віддаю
Син привів до хати невістку. Коли готувалися до весілля, то батько нареченої сказав, що дасть по 100 гривень на кожного запрошеного гостя з його сторони і все. А грошей на весільну сукню у наречених не було
Діаспора
– Це навіть страшно згадувати, про що ми домовилися з сином того чоловіка!-Помилка заробітчанки з Італії, яка перетворила 7 років її життя на пekло

Хоча, напривеликий жаль, у нашому суспільстві панує думка про те, що праця за кордрном приносить шалені статки тим, хто зважується залишити родину і їхати у чужу країну на заробітки, далеко не всім заробітчанам живеться «солодко». Однією з таких була наша сьогоднішня героїня Марта.

Коли саме Ви поїхали на заробітки та що Вас до цього спонукало?

– Це було в далекому 2005 році. Тоді, після смepті чоловіка, я перестала бачити сенс життя. Був такий період, коли й сама хотіла помepти, аби тільки не залишатися сам на сам з думками і тим горем. Проте якось тримали діти, хоч і пороз’їжджалися по світі, допомагали сусіди.

Я майже півроку ходила, як у воду опущена, навіть не могла знайти собі місця. Тоді одна знайома запропонувала поїхати з нею на заробітки в Італію.

Читайте також: У Польщі масово піднімають зарплати. Скільки зароблятимуть українські заробітчани

А що робити? Я погодилася, аби тільки не сидіти в чотирьох стінах. Знайома знайшла людину, яка виготовила нам «липові» документи та пообіцяла влаштувати там на роботу й перевезти через кордон.

Проте за усе довелося заплатити аж півтори тисячі євро. На той час це були великі гроші. Щоб їх зібрати, я продала корови, свині, коня та дрібну птицю і ще й була змушена позичити частину.

Проте є жінки/дівчата, які зичать усю суму, а потім ще й віддають з процентами, тому мені, можна сказати, пощастило.

– Не боялися віддавати таку суму невідомій людині?

– Боялася, а чому ж ні? Проте чоловік взяв частину за оформлення документів, все інше ми віддали безпосередньо перед поїздкою.

– Як тривала сама поїздка?

– Нас, людей 15, посадили у бус і повезли. Попередили зразу, аби не брали багато одягу. Перед кордоном кожному вручили дозволений максимум сигаpет та алкoгoлю – так перевізники заробляють додатково. На самому кордоні довелося заплатити митникам по 5-10 євро, аби нас не сильно перевіряли та не прискіпувалися до документів, а там, після печатки у паспорті – довгоочікувана свобода й нове життя… як воно здавалося на перший погляд.

– Чому тільки здавалося? – Бо насправді все зовсім не так, як здається. Може хтось і потрапляє в гарні умови, до гарних роботодавців, проте це лише одиниці, винятки з правил.

– Куди потрапили Ви?

– Спочатку нас поселили у двокімнатну квартиру. Ви хоч уявляєте собі – чоловіки та жінки, 15 людей, у двокімнатній квартирі. З роботою було трохи проблематично. Спочатку «розіпхали» тих, у кого майже ідеальне здоров’я та хто може важко працювати фізично (хоча дивуюся, куди вже важче?). Інших працевлаштували десь через тиждень.

Я потрапила до чоловіка, за яким потрібно доглядати. Ха, звична справа, подумаєте ви. Можливо, проте він не лише був хворим фізично, але й частково пcихiчно. Деколи міг насварити, обмaтюкaти, штовхнути, пробував і вдapuти, але, на щастя, вдавалося втекти в ті моменти. Так я вiдмyчилася сім років, доки він не помep.

– Не пробували піти на іншу роботу?

– Куди? Заробітчани тут мають суворо визначені місця. Перейти можна тільки тоді, коли людина поїхала з місця, або коли ти сам собі знайшов клієнта. Всі інші варіації майже неможливі. До того ж, в мене був настільки сильно завантажений роботою день, що шукати нове місце я не мала як і коли.

– Скільки Вам платили і скільки годин на день Ви працювали?

– Це навіть смішно і стpaшно згадувати. З сином того чоловіка ми домовилися на восьмигодинний робочий день з одним вихідним на тиждень. Проте я допустила суттєву помилку, яка перетворила сім років мого життя на пekлo. Я погодилася жити в домі того чоловіка.

Тоді я була необізнана, частково залякана. Коли я почула, що за квартиру треба платити майже половину місячної зарплати, то думала, що то дуже багато і, що вже краще ті гроші зекономити.

Проте таке рішення перетворило мене на paба. День у день від самого ранку і до світанку, без вихідних та вільного часу я працювала на пана (бо по-іншому його не назвеш).

От тільки, як тепер каже молодь, «прикол» у тому, що платили мені за вісім годин шість днів на тиждень, весь інший час я працювала безкоштовно. Будь-які спроби поговорити про підвищення зарплати закінчувалися сваркою та нагадуванням, що я живу в їх домі.

Хоч так і не можна казати, але я була дуже рада, коли той чоловік пoмep і в моїх послугах сім’я більше не потребувала. Я ніби вирвалася з клітки. Навіть легше було дихати.

– Знайшли іншу роботу?

– Так. Проте шукала виключно на окремо домовлені години. Взяла кілька будинків на прибирання та готування їжі. А на оренду квартири грошей я вже не жаліла.

Знаєте, лише через сім років після життя в Мілані я його побачила вперше. Яке це красиве місто, ви навіть не уявляєте, скільки там всього гарного, незвичного, неймовірного! Це божественне місто! Тоді я поклялася собі, що більше ніколи не житиму в домі з паном і не працюватиму більш ніж вісім годин на добу. А для чого? Мої діти влаштовані й теж живуть в Європі, в Україні у мене вже немає дому – я всюди і від усіх вільна.

– Як Ваше життя влаштоване зараз?

– Прекрасно! Я живу в Італії законно, маю роботу, яка мене не сильно обтяжує, проте дозволяє непогано заробити. У вільний час я відпочиваю, подорожую, гостюю у дітей. Я заслужила це життя і абсолютно ним задоволена.

Related Post