fbpx
Breaking News
Рая знала адресу службової квартири чоловіка, тому що часто писала йому листи. Про приїзд не попередила, хотіла зробити сюрприз. Двері відчинила вaгiтна молода жінка. Сказала, що вона дружина Леоніда. – Чому ви дружина, якщо я дружина? – зaтинаючись, уточнила Раїса.  Сльoзи котилися рікою. Розвернулася і поїхала додому
Коли чоловік пішов у ванну,  на його телефон прийшло повідомлення, яке я прочитала. Писала кoxанка, дуже бoляче було це читати. Чоловік вийшов з ванної, побачив мене з телефоном в сльoзах. Мовчки одягнувся, зібрався і поїхав до неї. Ситуація склaдна, адже нам обом уже по 50
Стефа вирішила перевірити коханого і запитала: – Що б ти робив, якби дізнався, що я вaгiтна? – Але цього ж не сталося. Правда? Та й моя мама цього не витpимала б, – засміявся хлопець. Вaгітна і зpаджена, Стефа сідала у потяг, де зустріла Василя. Про сина Денис так і не дiзнався
Чоловіка довго не було вдома, Галина вирішила йому подзвонити. Після розмови Сергій забув вимкнути телефон, дружина була в шoці, слухаючи те, що говорив її чоловік. Довго не роздумуючи, Галя поїхала до нього, та потім дуже про це пошкoдувала
“Ти справжня сіра мишка, а мені потрібна яскрава зірка. Я не хочу бути з тобою. Мені нудно й складно. Ти не зробиш мене щасливим. Ти на це не здатна…” — коханий Каті вранці пішов на роботу, а ввечері прислав це смс-повідомлення. Здається, життя втpатило сeнс, та одного вечора в квартиру до Каті подзвонили
Кримінал
Троє львів’ян шість років відсиділи у СІЗО і почули в залі суду, що не винні

Шість років відсиділи у СІЗО, аби почути в залі суду, що не винні.

Троє львів’ян, яких звинувачували у жорстокому вбивстві, тепер вимагатимуть компенсації від держави. Заявляють: їх катували, аби вибити зізнання. Та навіть з ним прокуратура не змогла добитися обвинувачувального вироку.

Цю історію адвокати називають унікальною і чи не першою такою за часи українського судочинства.

«Шість років рівно щоночі лягала спати в камері і постійно плакала. Питала в Бога: за що? чому у моїй квартирі? Не знаю, до сих пір», ― говорить Ірина Льошина, яка була однією з підозрюваних у вчиненні жорстокого вбивства.

У її квартирі знайшли задушену закатовану жінку. Ірина твердить: загиблої майже не знала, а в помешкання в’їхала за місяць до трагедії. Отримала його як сирота від міської ради.

«Двері відкриті були. ЖЕК ключів не знайшов. Я приходила тільки ввечері спати. І коли я прийшла, це було 11 липня десь півдванадцятої ночі, в хаті хтось був. Світла, газу в мене не було. Я попросила сусіда, щоби прийшов. Ми зайшли, а там лежала та Леся з зав’язаними руками. Я її тоді не впізнала. Вона була вся синя. А вже коли в Галицькому райвідділі мені показали її обличчя, я сказала, що знаю цю жінку, раніше бачила. Вона працювала на Привокзальному базарі, а я туди приходила до знайомих. Але ми зналися тільки з вигляду, ніколи не розмовляти. А тим більше вона ніколи до мене в гості не приходила», ― розповідає Ірина Льошина.

Разом із Іриною затримали ще двох її знайомих. Зокрема й Андрія. Він каже: жінку, яку нібито вбив у змові, навіть ніколи не бачив.

«Ні, не бачив і нічого про неї не знаю. Мої відбитки пальців були на дверях у тій квартирі, в якій її знайшли. Я знаю власницю цієї квартири – Ірину. Але ні на тілі, ніде в самому помешканні не було моїх відбитків», ― пояснює Андрій Чорний.

Водночас згодом затримані написали зізнання у вбивстві. Заявляють: їх до цього змусили.

«Хлопці здалися, я не здалася. Мене ще десь шість днів били. Різали язик. Баклахами якимись. Потім книжками. З якогось відра виливали воду», ― розказує Ірина Льошина.

Прокуратура вимагала довічного ув’язнення.

Читайте також: «МАМОЧКА, У ВАШОЇ ДИТИНИ РАК КРОВІ»: РІВНЯНКА ПРОСИТЬ ВРЯТУВАТИ ДОНЬКУ, ЯКІЙ ОБІЦЯВ, АЛЕ НЕ ДОПОМІГ ХОСЕ КАРРЕРАС (ФОТО, ВІДЕО)

«Ми довели у суді, що ці покази були, м’яко кажучи, не щирими, такими, що давалися під тиском. Інших доказів вини не існувало і не існує на сьогоднішній день», ― наголосив адвокат Ростислав Доль.

Галицький суд Львова виправдав усіх трьох підозрюваних у зв’язку із недоведенням вчинення злочину. І постановив негайно звільнити їх з-під варти. Тепер адвокати готують зустрічний позов.

«За таке протиправне дійство відносно них належиться їм, без сумніву, компенсація. Але ми ще чекаємо засідання апеляційного суду, бо сторона обвинувачення подасть апеляцію», ― говорить адвокат Олег Волкун.

Чи готує апеляцію на рішення Галицького райсуду обласна прокуратура ― за два дні там так і не відповіли. На апеляцію мають місяць. Якщо ж вирок залишиться у силі, то потерпілі за законом мають право на компенсацію, не меншу розміру мінімальної зарплати. Тепер це ― по 3 тисячі 200 гривень за кожен місяць у СІЗО. Та чекати роками в ізоляторі вироку суду для України зовсім не дивина.

У судах пояснюють: розглянути справи швидко не завжди можливо. Усе залежить від складності злочину, кількості підозрюваних, а головне ― якості досудового розслідування.

Відтак і Ірина боїться звикати до волі, поки не пройшла апеляція. Каже, що не витримає знову опинитися за гратами.

Джерело.

Related Post