Процес внесення закладеного майна колишніми акціонерами ПриватБанку під проблемні кредити банку не відповідає бажанням держави.
Про це в інтерв’ю LIGA.net заявив міністр фінансів України Олександр Данилюк.
За його словами, він зробив запит щодо інформації про те, що процес застопорився.
“Колишні власники ПриватБанку взяли на себе зобов’язання протягом шести місяців внести застави. Те, що мені відомо на цей момент – цей процес не відповідає нашим очікуванням і наданим зобов’язаннями.
Нагадаємо, раніше в Нацбанку і Кабміні заявляли, що екс-власники ПриватБанку взяли зобов’язання перед державою в межах націоналізації фінустанови реструктуризувати отримані в банку кредити до 1 липня 2017 року. При цьому приблизна сума кредитів оцінювалася в 160 млрд грн. Також в НБУ допускали варіант відстрочки екс-акціонерам ПриватБанку, якщо до вказаної дати буде реструктуризовано 75% заборгованості.
Читайте також: ВСЯ ПРАВДА ПРО СЕКОНД-ХЕНД: ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ПРО НЕБЕЗПЕЧНИЙ ОДЯГ (ВІДЕО)
Популярні статті
- Коли батьків моєї подруги Марини не стало, сестра швиденько їх квартиру оформила на себе. Відтоді Марині дуже важко жилося, чоловік щодня докоряв їй за це. А якось він занедужав і Марина набрала сестру
- Мій чоловік вислав з Америки велику суму грошей і сказав порівну поділити між дітьми. Та я вирішила, що доньці потрібніше, тому сину дала лише невелику частину. Через кілька років чоловік повернувся додому і тепер я не знаю, що я маю йому сказати
- Якось ввечері свекруха прийшла до нас з чоловіком і сказала, що в них зі свекром є чимала сума грошей, вони багато років відкладали її. Я ніколи не очікувала, що вона про таке зізнається, але те, що вона сказала далі, ще більше спантеличило мене
- Моя мама рік тому вийшла на пенсію, і відтоді їй не вистачає грошей. Щосуботи мама приходить до нас в гості, і потім ми разом йдемо в торговий центр купувати все необхідне. Такий похід в супермаркет щотижня мені обходиться мінімум півтори тисячі гривень, виходить, що в місяць я на свою маму витрачаю щонайменше 6 тисяч, і мій чоловік проти цього
- Два роки тому моя рідна сестра купила земельну ділянку в нашому селі, захотіли вони з чоловіком будуватися. Грошей у них трохи було спочатку, тому скоро фундамент звели і стіни почали гнати. Згодом Оксана стала бігати до мене щодня, її чоловік постійно щось просив у мого Миколи. Не було й дня, щоб вони не з’являлися на нашому подвір’ї, або не телефонували нам. Я тоді ще не знала, чим все це закінчиться