В ніч на 6 липня росіяни обстріляли Миколаївську область. Окупанти випустили три крилаті ракети типу “Калібр”. На жаль, не обійшлося без жертв.
Про це під час телемарафону розповіла керівниця прес-центру сил охорони та оборони ОК “Південь” Наталія Гуменюк.
Вона зауважила, що атакував область ворог з акваторії Чорного моря.
«Сьогодні вночі ворог знову вдарив по Миколаївщині. Це скоріш за все були удари з акваторії Чорного моря. Тими самими “Калібрами”, якими там споряджені ракетоносії підводні та надводні,» – зауважила Гуменюк.
Вона додала, що один з “Калібрів” влучив у кав’ярню селища на Миколаївщині. На жаль, внаслідок цього зaгинула одна людина. Що стосується двох інших ракет, то їх збили сили ППО.
Цю інформацію також підтвердив глава Миколаївської ОВА Віталій Кім. Він додав, що “приліт” стався у селі Нечаяне Нечаянської громади. Ворог бив по ній з 02:20 ночі Він також підтвердив інформацію про одного зaгиблого внаслідок ворожої атаки.
Невдовзі в ОК “Південь” з’явилась додаткова інформація щодо ракетної атаки Миколаївщини. Там розповіли, що ворог бив по ній таки з російського підводного човна. Саме судно базується в акваторії Чорного моря.
Згідно з актуальною інформацією, у Чорному морі перебуває п’ять ракетоносіїв російської армії. Це три надводні, а також два підводні судна. Кожне із них оснащене ракетами типу “Калібр”.
Нагадуємо, висока ймовірність ракетних обстрілів зберігається в усіх містах. Не нехтуйте сигналами тривоги, при звуці сирен варто негайно йти в укриття.
Джерело – 24 канал.
Фото – скріншот з відео.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна