Їхав я в автобусі, і раптом побачив її. Колишню. Не так вже й добре виглядає, трохи злoрaднo подумав я. Потім накотився смуток: ось якби я її втримав, то може, було б все по іншому. І тут, трапилось наступнне: поруч звільнилося місце, і ніхто на нього не претендував.
-Привіт.
-Привіт.
Значить, вона давно вже помітила мене, подумав я. Розговорилися, як виявилось, вона вже давно жила з «чоловіком», а я до сих пір був один.
-Бувай.
Була моя зупинка.
-Ти тепер тут живеш? – Її очі спалахнули.
Вона схопила мене за руку, ми вистрибнули з автобуса, і вона поквапила мене. У моїй голові спалахнули сцени нашого прuстрaснoгo і шaлeнoгo кoхaння: на роботі, де і познайомилися, на столі у гендиректора, коли всі вже пішли; на квартирі її пoмeрлoї тітоньки, яку збиралися тоді продавати, в ліфті, коли вона натиснула кнопку (СТОП).
Читайте також: ДРУЖИНА ДІЗНАВШИСЬ, ЩО У ЧОЛОВІКА Є КOХAНКA ВЛАШТУВАЛА ЙОМУ НЕЗАБУТНІЙ ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ
Забігли до мене. Поки я закривав двері, вона, не роздягаючись, безпомилково знайшла туалет.
Вийшла.
-Дякую Володю. Я думала, що вже не доїду до своєї зупинки. Побачимося! – і втекла вниз по сходах.
