У пошуках заробітку українці погоджуються на будь-яку роботу, але платять їм в десять разів менше обіцяного або не платять взагалі. Вони змушені тулитися в кімнатках по п’ять чоловік і просити у гуманітарних фондів пакети з продуктами, які приносять волонтери.
Українці в Литві в ці дні живуть так само, як литовці жили в Великобританії 15-20 років тому. Українці, які приїжджають до Литви на заробітки, отримують тут гроші, тому що їх обманюють як агенти-посередники, так і роботодавці, пише в своєму матеріалі-розслідуванні литовське видання 15Min.
Благодійна організація Caritas змушена їх годувати, бо у них немає грошей ні на їжу, ні на квиток на батьківщину. Журналістське розслідування порталу 15min розкриває, що в Литві діє хитра схема, за допомогою якої литовці наживаються на українцях. Деякі з них були спокушені хорошими зарплатами, інші отримують роботу, але їх зарплати просто відбирає роботодавці.
Інспекція праці завалена проханнями про допомогу і добровольці з Caritas і Червоного Хреста рятують їх від голоду. Правда на зміну українцям, яким зібрали гроші на повернення додому, приходять нові і такий бізнес-оборот обертається вже більше року, відзначає видання.
Зварювальник Олег Цьом, який прибув з міста Кривий Ріг, в Литві хотів просто заробити грошей. Хоча в його рідному місті працює найбільший в країні металургійний завод, його не влаштовувала зарплата в розмірі всього 100 доларів США.
В Україні зараз не бракує в оголошеннях з пропозиціями роботи в Польщі, в Литві. Одним з таких і спокусився Олег, який в березні минулого року разом з десятьма співвітчизниками приїхав до Вільнюса. Українці, пропрацювавши на заводі у Клайпеді чотири місяці, зрозуміли, що їх обдурили – їм платили всього по 20 євро на тиждень – в 10 разів менше, ніж обіцяли. У подібній ситуації опинився і харківський будівельник Олександр Харченко. Він разом з колегами їх України ремонтував будинки в Вільнюсі, але виявився обдуреним. У розслідуванні 15min було знайдено безліч таких прикладів.
Заробітчани ЗМУШЕНІ ГОЛОДУВАТИ
Зараз в Литві працює хитра схема, коли посередники забирають собі зарплати українців, а ті змушені голодувати. Про схожий досвід можуть розповісти і литовці, яких колись так обманювали в Великобританії.
Цьом розповідав, що як тільки він приїхав до Вільнюса, його відразу відправили в Клайпеду, а його робоче місце – одне Клайпедський металообробне підприємство. “У тиждень платили по 20-50 євро, як ми зрозуміли, щоб не померли від голоду, але ми все одно ходили в їдальню Caritas, тому що іноді ми не отримували і цих грошей”, – розповідає Цьом. Зараз він зі співвітчизниками тулиться в одній Клайпедській квартирі, харчується пожертвуваними продуктами і намагається повернути зароблені гроші.
За чотири місяці роботи він отримав всього 420 євро. Приблизно стільки ж отримали і його співвітчизники. За словами українця, за рік в Литві таким чином були обмануті 200-300 українців.
“Нам говорили -” вже завтра-післязавтра отримаєте своїм гроші “, але це тривало довго. Коли я одного разу настійно зажадав повернути мої гроші, мені пригрозили, що мене вивезуть в ліс і я там буду працювати без оплати. Ми тут як раби”, – каже українець. Він каже, що хоче попередити земляків, які погоджуються працювати в Литві по знайденим оголошеннях про роботу.
“Вчора до нас знову звернулися українці з проханням підтримати продуктами, тому що їм не вистачає їжі. Був куплений пакет продуктів. За словами чоловіків, їм дуже соромно просити, але поки вони не отримають грошей, у них немає іншого виходу”, – підтвердила виданню глава програми Caritas “Допомога жертвам проституції і торгівлі людьми” Христина Мішінене.
“Я КАЗАВ УКРАЇНЦЯМ – їхати додому”
Українці вербуються за допомогою литовських, польських і навіть українських агенств. Так, Цьом з групою своїх співвітчизників були набрані через литовський центр UAB Bimater. Ця компанія і знайшла українцям роботу на заводі. Глава компанії Марюс Урбонас не заперечив 15min, що повинен українцям грошей. Але у нього нібито є виправдання. “За перший місяць роботи я заплатив, потім робота закінчилася і я сказав українцям їхати додому, так за що мені платити? Я говорив українцям – їдьте додому, але вони нікуди не хотіли їхати і залишалися жити в квартирі, і я за це ще маю платити “, – запевняє підприємець. Крім того, він скаржився на те, що українці приїжджали з не наведеними в порядок документами. “Так що це вони мене обдурили, а не я їх. Сказали, що всі документи в порядку, але все виявилося інакше”, – запевняв Урбонас, чия компанія Bimater зареєстрована в Плунге.
Його посередник, радив найняти українців, зазначив, що українцям запропонували компроміс – почекати грошей один день, але вони не стали виходити на роботу. “Так хто тут винен?”, – Запитує підприємець.
Цьом розповідає, що українці, які приїжджають до Литви, не бачать іншого виходу і всіма способами намагаються повернути свої гроші – звертаються до Інспекції праці, поліцію, прокуратуру. Він разом зі співвітчизниками відмовився виселятися з квартири, поки їм не виплатять всі гроші. “Литовці їдуть на заробітки до Західної Європи, а нас тут тримають рабами. Адже ми теж хочемо заробити, тому приїхали сюди”, – говорить Олег.
Державна інспекція праці не заперечує що подібні випадки є торгівлею людьми. “Перші сигнали дійшли до нас в минулому році, але сьогодні ми спостерігаємо вже тенденцію – в Литві здійснюється торгівля українцями”, – сказав заступник завідуючого Відділом права Державної інспекції праці Гедімінас Норейка.
За даними Біржі праці, українці становили майже 60% від усіх працевлаштованих в минулому році в Литві іноземців.
Інспекція праці співпрацює з колегами-поляками, так як більша частина працюючих в Литві українців працевлаштовуються через польські компанії. “Але польські агентства з працевлаштування кажуть, що таких людей не працевлаштовують. Це фіктивні договори, і на цьому наживаються посередники”, – говорить Норейка. Юристу Інспекції праці прекрасно відома схема використання українців, тому що він вислухав багато подібних історій. За січень і лютий в інспекцію звернулися вісім ошуканих українців. У минулому році було отримано 30 скарг.
Точно за таким же принципом в Литві працюють і польські компанії. Вони привозять українців, яких потім перевозять в Литву. Робочі тільки через кілька місяців розуміють, що їх обдурили, і повертаються додому. Проте, українці продовжують приїжджати в Литву, спокусившись пропозиціями роботи. Литовські роботодавці, яким не вистачає працівників, зацікавлені в дешевій українській робочій силі. Харченко разом із співвітчизниками виявився в Литві через польську компанію GAL BUD.
“СІМ’Ї ЗАПИТУВАЛИ, ЧОМУ МИ НЕ надсилаєте ГРОШІ”
Олег Цьом обурюється тим, що тільки з часом дізнався, що його звільнили.
“Інспекція праці нам повідомила, що ми були звільнені 1-го лютого, хоча ми працювали до середини місяця. Ми самі не знали, що вже звільнені”, – поскаржився він. Його колишній роботодавець Урбонас також дивується з того, що українці ходили на роботу, не дивлячись на те, що були звільнені. “Я говорив їм, що роботи немає, але вони все одно приходили. Через них я “заробив” штраф”, – скаржиться керівник Bimater.
Будівельник Олександр Харченко був запрошений на роботу в Польщу, але після прибуття його відразу переправили в Литву.
“Ми працювали у Вільнюсі 4 місяці, займалися ремонтом будинку на вулицях Жалюю Ежеру, Тайкос. У тиждень отримували по 30 євро, нам весь час обіцяли, що ось-ось гроші будуть. Наші сім’ї в Україні весь час питали, чому ми не відправляємо гроші. У мене там залишилася дружина з дітьми “, – розповідає харків’янин. 15Min зазначає, що багато його співвітчизники, відпрацювавши в Литві, просто повертаються на батьківщину без копійки в кишені. Деяких українців працевлаштував їх співвітчизник Олег Слюсарчук, у якого в Вільнюсі будівельний бізнес.
У Слюсарчука в Україні, після того, як він відмовився дати свідчення проти Юлії Тимошенко, влада “відтіснили” цукровий бізнес вартістю 9 млн доларів, і незабаром він отримав притулок в Литві. За його словами, проблеми українців часто в тому, що в Литві існує нестача робочих рук, тому місцеві бізнесмени звертаються до підрядників з Польщі. Так, компанія GAL BUD привезла 16 українців. Слюсарчук розказує, що переказував польській компанії гроші, які повинні були піти на зарплати українцям, згідно з договором, але незабаром виявилося, що робітникам платять замість обумовлених 200-300 євро за 20-30.
“Один раз в травні люди просто не вийшли на роботу. Я запитав польську компанію, чому це сталося, а вони відповіли, що це не мого розуму справа”, – говорить бізнесмен. Частина українців зібрали речі і поїхали додому. Підприємцю вдалося умовити вісім чоловік залишитися – зараз вони офіційно працевлаштовані в київській компанії Слюсарчука і відправлені у відрядження до Вільнюса.
ФІКТИВНІ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ
“В Україні багато хто хоче виїхати за кордон. Компанії пропонують українцям за оплату візу, пошуки роботи, обіцяють проживання, хорошу зарплату, іноді – автомобіль”, – розповідає засновник Stavys.
Найчастіше українцям обіцяють роботу в Польщі, але очевидно, що і в Литві підприємці вже навчилися вганяти в рабство жителів України, які бажають заробити. Він розповідає, що недавно власники GAL BUD заснували ще одну аналогічну компанію – SPEC BUD, яка також шукає українців для роботи за кордоном. “Компанія шукає мулярів, працівників, що утеплюють фасади. Зарплата – від 900 євро” – таке оголошення SPEC-BUD опублікувало на одному з українських порталів з пропозиціями роботи. Компанія шукає працівників і в інших країнах, але в основному українців привозить до Польщі.
Фірма належить Миколі Кальницькому, який є одним з акціонерів GAL BUD. На твердження порталу про те, що у них є документи, що підтверджують його участь у фірмі, він визнав, що є акціонером компанії.
“Точніше, зараз я вже не акціонер, вісім місяців тому я продав акції”, – сказав чоловік, хоча в офіційних документах йдеться, що він є членом правління. Він визнав, що працевлаштовував співвітчизників в Литві протягом декількох місяців. “Я працюю чисто”, – запевняв чоловік. На питання, чому він вирішив відмовитися від акцій, Кальницький поспішив закінчити розмову. “Я вас не знаю, і на подібні особисті питання відповідати не буду”, – сказав він. У 15Min є копії трудових договорів, але Державна інспекція праці підозрює, що вони фіктивні. Так посередники могли обманювати українців.
ЧИСЛО ОШУКАНИХ ПОСТІЙНО ЗРОСТАЄ
Ще одна загадкова історія пов’язана з торговим центром Mega в Каунасі. Портал отримав лист від місцевого жителя, в якому стверджувалося, що десяти українцям, які там працювали, вже три місяці не платить зарплату компанія-посередник Izomarinas. Її власник відмовився розповідати, що сталося, відмовившись відповідати, які саме роботи українці виконували в Mega і чому їм не виплачували гроші.
У Литві Caritas, Червоному Хресту, Інспекції праці прекрасно відомі проблеми українців. Жителі добровільно допомагають приїжджим, ділячись їжею, надаючи правову допомогу. Але число обдурених в Литві українців стає дедалі більше.
“На жаль, сьогодні частина нашого суспільства співчуває українцям і в знак солідарності організовує концерти, акції, збір речей, посилаючи всілякі знаки підтримки, а інша частина досі мучиться ненаситною жадібністю, обманюючи і експлуатуючи українців. Опинившись в чужій країні, без мови, зв’язку, грошей, соціального забезпечення, вони можуть розраховувати тільки на їжу від благодійних організацій. Величезна ганьба, що ми стаємо експлуататорами навіть найближчих сусідів “, – говорить глава програми Caritas” Допомога жертвам проституції і торгівлі людьми “Христина Мішінене.
Читвйте також: ЧЕРЕЗ СТРАШНУ ДТП ПІД КИЄВОМ ПЕРЕКРИТО ОДЕСЬКУ ТРАСУ: Є ЗАГИБЛІ (ФОТО)
Популярні статті
- Коли батьків моєї подруги Марини не стало, сестра швиденько їх квартиру оформила на себе. Відтоді Марині дуже важко жилося, чоловік щодня докоряв їй за це. А якось він занедужав і Марина набрала сестру
- Мій чоловік вислав з Америки велику суму грошей і сказав порівну поділити між дітьми. Та я вирішила, що доньці потрібніше, тому сину дала лише невелику частину. Через кілька років чоловік повернувся додому і тепер я не знаю, що я маю йому сказати
- Якось ввечері свекруха прийшла до нас з чоловіком і сказала, що в них зі свекром є чимала сума грошей, вони багато років відкладали її. Я ніколи не очікувала, що вона про таке зізнається, але те, що вона сказала далі, ще більше спантеличило мене
- Моя мама рік тому вийшла на пенсію, і відтоді їй не вистачає грошей. Щосуботи мама приходить до нас в гості, і потім ми разом йдемо в торговий центр купувати все необхідне. Такий похід в супермаркет щотижня мені обходиться мінімум півтори тисячі гривень, виходить, що в місяць я на свою маму витрачаю щонайменше 6 тисяч, і мій чоловік проти цього
- Два роки тому моя рідна сестра купила земельну ділянку в нашому селі, захотіли вони з чоловіком будуватися. Грошей у них трохи було спочатку, тому скоро фундамент звели і стіни почали гнати. Згодом Оксана стала бігати до мене щодня, її чоловік постійно щось просив у мого Миколи. Не було й дня, щоб вони не з’являлися на нашому подвір’ї, або не телефонували нам. Я тоді ще не знала, чим все це закінчиться