Ви всі пам’ятаєте Настуню. Цю героїню незабутньої казки “Морозко”, мляву дівчину з голоском вмираючої. Я обожнюю наше старе кіно. І казки вітчизняного виробництва ніжно люблю. Але ось Настенька з дитинства викликала у мене стійке відчуття інстинктивного роздратування.
Ставши постарше, я зрозуміла, що так дратувало мене в Настусі: її жахлива інфантильність. В її ж власному будинку мачуха погрожує за коси оттаскать, а вона тільки більше старається і в усьому догоджає. Їй мажуть фізіономію сажею, а вона очі в підлогу, і йде на задній двір. Навіть в ліс готова йти на вірну смерть, аби її мачуха тата не пиляла.
Це позитивна героїня, з якої треба брати приклад? Чому вона вчить? Бути покірною грушею для биття неадекватної мачухи і її донечки? Сидіти під ялинкою і чекати, поки добрий Дідусь Мороз награється в гру “Чи тепло тобі дівиця?” і дозволить погрітися? А якщо не зустрінеш доброго старого, тоді що? Помирати в заметі?
Казки повинні вчити іншому. Що заради щастя мало плескати віями і з усім погоджуватися. Що щастя не неодмінна нагорода за роки терпіння. Можна так і померти, продовжуючи обслуговувати нахабну мачуху і її ліниве потомство. А можна брати ситуацію в свої руки і робити щось!
Вигнати знахабнілу тітку з власного будинку, вчитися, заробляти. Не чекати, коли тобі піднесуть скриньку з багатим приданим. Добрих Дідусів на всіх не вистачить, і казкових фей теж! Інфантильну дурну Настуню треба душити в собі.
Тому що ми живемо не в казці, а в реальності. І життя одне, і проходить ой як швидко. А ти свої кращі роки витратила на сидіння під ялинкою і очікування дива.
Читайте також: ЧОМУ 16 ЛЮТОГО НЕ МОЖНА ДАВАТИ ГРОШІ В БОРГ, ОДЯГАТИ ЧОРНИЙ ОДЯГ І У ЖОДНОМУ РАЗІ НЕ ТРЕБА ПІДМІТАТИ
Популярні статті
- Знаки Зодіаку, яким все легко вдається. Вони завжди залишаються щасливими і радісними
- Мої батьки допомагають лише моєму старшому братові, допомогли йому збудувати будинок, а про мене не згадують. Батьки на пенсії, купили будиночок в селі, у них сад і город. Дітей брата вони забирають щоліта і ті живуть у них місяцями. А мені сказали, що допомагати мені не стануть
- До свахи своєї я завжди ставилася дуже добре, мені шкода її, бо щастя у шлюбі вона зовсім не мала, з чоловіком їй жилося непросто. А одного разу я запросила дружину свого сина і її маму до себе в гості. Того вечора я була сумною, бо побачила у Наталі дивну прикрасу
- Зараз я вже на пенсії. Донька моя після роботи до мене мало не щодня приходить, втомлена, в сумці продукти на вечерю приносить. Сидить, постійно одне і те саме запитує, а сама на годинник поглядає – треба додому бігти. Якось кажу їй: “Дитино, йди, в тебе вдома роботи багато. Треба буде – сама покличу тебе”. А ввечері прийшов зять і відразу став поратися на кухні
- Нещодавно я дізналася про зраду свого чоловіка, але Руслан пояснював, що це була велика помилка, запевнив, що такого більше ніколи не повториться, щоб я спала спокійно. Але про зраду Руслана дізналася вся моя родина. Зараз і рідні, і батьки постійно мені телефонують, говорять, щоб я не мовчала чоловікові і обов’язково розлучилася з ним. Тепер я не знаю, що мені робити, адже я більше 10-ти років прожила у шлюбі і була дуже щасливою жінкою