Ідеальне місце для того, щоб написати книгу, або просто зануритися в дочасну лінь
У Норвегії в середньому робочий день закінчується о 16.00, щоб був час буквально «об’єднатися з природою». Адже робити все одно більше нічого і це свідомо, пише Катя Тейлор на своїй сторінці у facebook.
Не потрібно нічого вигадувати, коли навколо тебе доісторичний ландшафт, від якого захоплює подих.
Правда з дому вийти зараз не можна, тому що ми ризикуємо разом з будівлею незабаром полетіти в сусідню Швецію – такий сильний вітер і дощ. Ми живемо в будинку рибалки, побудованому 100 років тому для зберігання мереж та інших снастей, а сьогодні це гостьовий будинок, з вином, природою та мистецтвом, яке не знайдеш ніде більше в світі в такому дивовижному поєднанні.
Читайте також: Мандрівникам пропонують безкоштовно пожити в Фінляндії
Але повернемося до Норвегії. Той самий Егерзунд, в якому ви поїдаєте суші за обидві щоки – це малесеньке місто недалеко від Ставангера, в якому увага – немає ресторану Егерзунд, і в принципі компанія експортує рибу, але не готує її там.
Тут 2,5 національних мови і ні у кого немає проблем з мовним питанням. Може тому що вони не розуміють один одного і просто не намагаються посперечатися щодо того, чия мова краще.
Середня зарплата, втім як і ціни, в три рази вище ніж у всій Європі. Надсилайте гроші. Краще зараз, тому що мабуть навіть вигуляти свиню (домашній улюбленець норвежців, принаймні з півдня) коштує дорожче ніж пообідати в київському ресторані.
Країна сильно залежить від нафти, а нафта не вічна. Вони не можуть масштабно експортувати товар, адже будь-який продукт або послуга виходять дуже дорогими через собівартість і неконкурентоспроможність на міжнародному ринку.
А навколо – надзвичайно дикий і лякаюче красивий ландшафт, перед яким ти взагалі невидима точка у всесвіті. Це дивно і чарівно одночасно. Ідеальне місце для того щоб написати книгу. Або просто зануритися в передчасну лінь.
У Норвегії безліч проблем. По-перше, розплодилося надто багато устриць. У зв’язку зі зміною клімату устриці стали мігрувати на північ, і тепер порушують місцеву фауну, а бідні норвежці повинні міняти свої смаки і їсти цих слимаків.
Та ж проблема з величезними крабами. Їх стало надто багато і вони поїдають всіх інших крабів, включаючи блакитних. Тому, щоб не знищити популяцію нормальних норвезьких крабів, потрібно кинути всі справи і їсти цих величезних чудовиськ, докладаючи неймовірних зусиль.
Щоб дістатися на роботу, багатьом потрібно перебратися з острова на велику землю через огидний пейзаж, який пролягає крізь фіорди. Автобус відправляється з порома в 6.30 ранку і ні хвилиною пізніше (більшість цивільних служб починають свою роботу в 7), а через 5 хвилин спокійненько продовжує свій шлях вже по великій землі.
Так як починають працювати рано, то і закінчують відповідно (в 16.00). Тому вечеряють в районі 17. Але зізнаються, що до 11 вечора страшно голодні. В основному на перекус вони їдять хліб. На сніданок і на обід теж. Важко сказати, чому вони так добре виглядають. Але хліб дійсно нічого.
Якщо у тебе є будиночок на воді, то потрібно обов’язково купити каяк і повісити його на стіну будинку, а потім побудувати гараж для човна, інакше ризикуєш нічого не встигнути. Адже більшість відстаней легше подолати по воді.
Якихось 30 років тому тримати в холодильнику китове м’ясо було звичайною справою. Не те, що зараз. Тепер вони зовсім розперезалися і їдять щось схоже на дельфінів, а щоб не відчувати почуття провини, називають їх дещо інакше, як щось на зразок иажолрфеамопд. Чому? Зрозуміло, дельфінів в якийсь момент було занадто багато.
Відстань між північчю і півднем Норвегії – як з півдня Норвегії до Києва. Вони вважають за краще злітати в Данію на вихідні, ніж в уїкенд відправиться машиною подивитися на північне сяйво, адже тільки поїздка в одну сторону займе всі вихідні.
Словом, все дуже важко і невизначено.
Виживають як можуть…
