Чимало років Катерина приховувала від чоловіка, що дуже добре заробляє, про зарплату з ним не говорила, а міняла гривні на долари й євро і відкладала на чорний день. А якось, зовсім випадково, мамі своїй проговорилася про це, про що шкодує дуже
Катерина у шлюбі з Михайлом живе вже 7 років. У них з чоловіком є
Мамо, чому все найкраще завжди дістається Олені? Ти її більше любиш, ніж мене, – плакалася Анна. – Донечко, от з чого ти це взяла? Я люблю вас однаково, – мама якомога лагідніше намагалася пояснити доньці, що її припущення несправедливі, адже як можна любити одну дитину сильніше за іншу? Але Анна була невблаганна, влаштувала неабияку сцену, бо вважала вчинок мами несправедливим. Коли Оленка оголосила, що заміж виходить, батьки відразу вирішили, що впустять молодят в нову хату, в принципі, рішення логічне. Але воно дуже не сподобалося молодшій доньці. Анна розцінила це як те, що батьки її не люблять
– Мамо, чому все найкраще завжди дістається Олені? Ти її більше любиш, ніж мене,
Добрий день, невісточко, – почала свекруха м’яко. – Я хотіла поговорити з тобою. Олена трохи стала хвилюватися, чекаючи чергової догани від свекрухи. Вона чудово розуміла, про що мова піде, адже матері чоловіка дуже не подобалося, що вона не спілкується з їх родичами
Олена ще задовго до заміжжя добре знала про те, що родина її майбутнього чоловіка
Ну от тепер у нас нова кухня! – радісно оголосила Тамара Дмитрівна. – Дякую, сину тобі! Андрій глянув на матір. Він чекав, що вона виконає свою обіцянку і віддасть йому гроші за бензин та гарнітур, адже він за нього віддав 5 тисяч гривень, та й на бензин на 100 кілометрів витратив чимало. Однак натомість мати, ніби прочитавши його думки, сухо вимовила: – Потім, Андрію, я тобі все віддам, не хвилюйся зовсім за це. Зараз я не маю грошей
Тамара Дмитрівна, спокійно та зосереджено гортала сторінки інтернет-магазину. Після того, як жінка вже вийшла
Якби ж я знала, що ця історія закінчиться саме так, то я б ніколи не погодилася. Прийшла нещодавно до мене моя подруга з на перший погляд нормальним проханням – подивитися за її домом, поки її не буде. Вона вирішила у Францію до рідної сестри поїхати. – Світлано, я тобі вірю як собі, тому виручай, – просить мене моя подруга. – Мене не буде всього місяць. Тобі просто час від часу треба приходити і дивитися що тут і до чого, – каже Ірина
Якби ж я знала, що ця історія закінчиться саме так, то я б ніколи
В той день Павло Дмитрович прийшов до неї засмучений, сказав, що у нього тимчасові фінансові проблеми, і що йому треба 50 тисяч гривень. – Виручиш, Галинко? Я поверну відразу, як буду мати гроші, – став проситися Павло Дмитрович. Галина без зайвих думок витягла із сховку гроші, відрахувала 50 тисяч, не взяла навіть ніякої розписки, бо ж вірила Павлу. – А знаєш що, виходь за мене заміж, – раптом запропонував Павло. – Чого нам ховатися, ми давно не діти, – каже. Пропозицією Павла Галина була дещо ошелешена, тому сказала, що їй треба подумати. А коли Павло, смачно поївши, покинув її квартиру разом з грошима, Галина до сусідки пішла, поради питати
– Я вже і сама не знаю, чи воно мені треба, – каже Галина
Галина встала і вийшла з кімнати, а через хвилину повернулася з шкатулкою. Марта добре знала цю річ, бо там знаходилися мамині прикраси, які не можна було брати, а їй колись в дитинстві так кортіло хоч їх приміряти. Мама відкрила шкатулку і з урочистим виглядом витягла звідти дивовижної краси перстень. – Візьми доню, приміряй його. Знаю, що тобі ця прикраса може здатися старомодною, але просто довірся мені. Одягни на палець і носи, цей перстень принесе тобі щастя, як і колись мені в свій час, – сказала мама. – Ми з твоїм батьком прожили душа в душу 30 років, це перстень приніс мені жіноче щастя. Так, перстень був доволі старомодний, тепер таких не носять, але Марті прикраса сподобалася, і вона її одягнула
– Ну чому ж мені так не щастить, мамо? Я старалася, дуже, але він
Ближче до обіду Антоніна поїхала на таксі з донькою до поліклініки. Чоловік якраз мав вихідний, але не зголосився допомогти дружині. У поліклініці їм довелося провести багато часу. Коли вони вийшли, було вже пізно. Антоніна викликала таксі. В глибині душі вона сподівалася, що Олег встигне приготувати для них вечерю, адже вони голодні були. Однак перші дзвіночки про те, що щось не так, з’явилися тоді, коли чоловік просто не відчинив двері, і їй самій довелося відчиняти своїми ключами
Антоніна стояла біля вікна своєї квартири, тримаючи на руках маленьку донечку. Дівчатко тихо сопіло,
Тепер ви – сім’я, і у вас не може бути “мої-твої” гроші, а все має бути спільним, тому, Валентино, ділитися треба, – наказовим тоном заявила мені свекруха. Так закінчилася історія, коли ми маму чоловіка попросили посидіти з дитиною один день, бо ми поїхали до друзів на ювілей, а трирічного сина ми брати з собою не хотіли. Звідки ж я знала, що свекруха лише і мріє потрапити в мою квартиру, щоб зробити в ній ревізію і знайде мої гроші
– Тепер ви – сім’я, і у вас не може бути “мої-твої” гроші, а
Одного ранку, коли Світлана збиралася на роботу, пролунав дзвінок у двері. На порозі стояв свекор. – Доброго дня, Світлано, – зніяковіло сказав батько чоловіка. – Чи можна увійти? Невістка відійшла, впустивши батька. Вона відчула вже, що щось не так
Та не розумію зовсім, а чого вам десь бігати та шукати? У нас поверхом

You cannot copy content of this page