Українці Сьогодні

Цю квартиру маю успадкувати я, адже мама дуже любила мене, а тебе з твоєю сім’єю вона й бачити не хотіла, – Марія намагалася переконати свого брата не зважати на заповіт. Та невістка вирішила втрутитися, адже сама була здивована вчинком своєї свекрухи

Михайло, за характером своїм, був людиною досить спокійною та доброю. Він завжди намагався уникати

Життєві історії 0

Не добре все це якось, Ларисо. Ти що, хочеш пройти мимо повз хату рідного сина і навіть нічого тобі не тьохне всередині? – питає мене моя найкраща подруга, до якої я зайшла в гості. – Галино, а ти думаєш, мені легко це робити? Артем у мене єдиний син, і саме заради нього я все життя і старалася, але відколи він одружився, то я просто не впізнаю свою рідну дитину. Як би це сумно не звучало, але там мене не чекають. – Вибач, Ларисо, що втручаюся, справа, звичайно, твоя, але я б на твоєму місці зробила ще одну спробу, якщо ти вже подолала таку відстань і зараз знаходишся в кількох метрах від будинку свого сина і своїх внуків, – порадила Галина. Після цього в повітрі повисла тиша. Я задумалася

– Не добре все це якось, Ларисо. Ти що, хочеш пройти мимо повз хату

Життєві історії 0

Галино, ти вже вирішила, що будеш робити? – питає одна заробітчанка іншу. – Якщо чесно, то ще сама не знаю, щось страшно мені, не уявляю, як я маю дочці це сказати, – знітилася Галина. – Галочко, нагадай, скільки тобі років? – спробувала перевести на жарт серйозну розмову Марина. – Мабуть, ти права, завтра ж скажу, – пообіцяла Галина. – А чому завтра, а не сьогодні? От будеш говорити з Наталею ввечері, то скажи, – наполягала Марина. Галина пообіцяла, що так і зробить, та в душі вона неабияк хвилювалася

– Галино, ти вже вирішила, що будеш робити? – питає одна заробітчанка іншу. –

Життєві історії 0

Чому до нас? У твоєї мами є дочка, нехай вона і приймає гостей, – кажу я своєму чоловікові, коли він мені сповістив новину, що в цьому році його мама хоче знову святкувати Великдень у нас. – Так вся справа в тому, що Ірина теж з мамою приїде, – радісно додає чоловік. – Зачекай, Денисе, ти хочеш сказати, що ми знову прийматимемо у себе шестеро людей? – питаю із невдоволенням. – А що тут такого, Великдень – це ж родинне свято, – каже чоловік. Я як згадала минулий рік, як ми провели родинне свято, то мене аж пересмикнуло

– Чому до нас? У твоєї мами є дочка, нехай вона і приймає гостей,

Життєві історії 0

Софіє, ти вдома? Нам поговорити треба, – голос у Дарини був не вельми веселим, тому сестра погодилася її прийняти. – Так, я вдома, заходь, – відповіла вона і надиктувала адресу. – Сергію, можеш нас удвох залишити? Я думаю, що нам буде про що з Дариною поговорити, – Софія готуючись до приходу сестри, попросила чоловіка піти в магазин. Через пів години в двері Софії хтось постукав. Коли жінка відчинила, то ледь не обімліла, бо Софія була не одна, а з дитиною. Дівчинці було приблизно два роки

– Софіє, ти вдома? Нам поговорити треба, – голос у Дарини був не вельми

Життєві історії 0

Ліда довго тримала телефон в руках, але потім таки наважилася набрати такий знайомий номер. В слухавці знову були лише довгі гудки. – Лідо, облиш. Хіба не бачиш, що Люба з тобою не хоче спілкуватися? – чоловік був категоричний в цьому питанні, бо бачив, як дружина переживає. – Розумієш, скоро Великдень, а у мене нема спокою на душі. Я б хотіла помиритися з сестрою, але вона не хоче навіть нічого про мене чути. А головне, за що

Ліда довго тримала телефон в руках, але потім таки наважилася набрати такий до болю

Життєві історії 0

Для Маринки і Кирила – найкращі місця, – каже моя свекруха. Щойно ми зайшли в святкову залу, свекруха кинулася до мене з радісним виразом обличчя, і посадила на найкращі місця. В ресторані було багато людей, сестра мого чоловіка святкувала свій 30-річний ювілей. Іменинниця сяяла, і теж, на диво, зображала радість, хоча я добре знаю, що Тетяна мене, м’яко кажучи, не любить. Коли дійшла черга до тостів, свекруха взяла слово. Спочатку вона говорила про те, яка вона щаслива, що виховала двох таких чудових дітей, як вона радіє, що син і дочка живуть дружно, а потім оголосила, що брат сестрі квартиру дарує

– Для Маринки і Кирила – найкращі місця, – каже моя свекруха. Щойно ми

Життєві історії 0

То ви за 8 років не спромоглися гроші на одну квартиру скласти? Що ви там робите в тій Італії? – з докором якось запитала мене невістка. Я вважала, що сина я не обділила, адже залишила йому свою відремонтовану квартиру. Та невістка залишилася невдоволеною, вона хоче обіцяної мною нової квартири. А оскільки Меланія вміє рахувати, вона розуміє, що таким темпом на нову квартиру я назбираю не скоро. В знак протесту, коли я приїжджаю додому на свята, невістка збирає дітей і їде до своєї мами

– Нема вам чого додому їхати, нас вдома не буде, – каже мені невістка

Життєві історії 0

Юля, ти ж розумієш, що тепер усі гроші, які у вас є, ти маєш сестрі віддати? – заявила мені мама. Говорила вона голосно, і я злякалася, щоб хтось не почув, адже в хаті було багато людей. Я зачинила двері на кухню, і тихо питаю: – Мамо, ти взагалі про що? Які гроші? – Ті, що ви на квартиру складали. Вам вона тепер не потрібна, а сестра твоя двійню чекає, їй треба десь жити, – спокійно каже мама. – Сестра заміжня, у неї чоловік є, от нехай він про неї і дбає. А у мене своя сім’я, не збираюся я нікому нічого давати, – пояснила я мамі

Не встигла моя мама нам з чоловіком поспівчувати, як відразу покликала мене на сторону,

Життєві історії 0

Я не зрозуміла, мамо, то ти в Італію поїхала гроші заробляти чи своє особисте життя влаштовувати? – з претензією заявила мені моя донька по телефону, коли стала у мене як зазвичай гроші просити, а я сказала, що все, лавочка закрилася, бо я з роботи пішла. В 63 роки я і сама не планувала заміж виходити, але у долі, видно, щодо мене був свій план

– Я не зрозуміла, мамо, то ти в Італію поїхала гроші заробляти чи своє