Українці Сьогодні

Одного дня Олена прийшла з роботи і у неї було відчуття, наче хтось побував в її квартирі – наче все на місцях, на перший погляд, але щось таки було не так, душею відчувала. Жінка не могла збагнути, що могло статися, адже діти весь день в садочку були, з чоловіком вона розлучилася, він їй віддав ключі і в квартиру ніколи більше не заходив. Тоді вона ще гадки не мала, хто це міг бути

Олена просто стояла посеред своєї квартири, все намагаючись зрозуміти, що саме у ній змінилося,

Життєві історії 0

Зачекай, то ти хочеш сказати, що ти тут в Італії навіть не заради своїх дітей, а чужим допомагаєш? – з подивом питають мене жінки, такі ж, як і я, заробітчанки. – Ну чому чужі, так, вони мені не рідні, але це діти Миколи, а тому я вважаю їх і своїми дітьми, – спробувала я пояснити ситуацію, та мене тут явно ніхто не зрозумів. – Поліно, дивись сюди, я 20 років своїм рідним дітям допомагаю, але розумію, що я їм не потрібна, бо і син, і донька уже мене попередили, що не хочуть, щоб я жила з ними, коли додому повернуся, і це рідні діти. А ти на що сподіваєшся? – заробітчанка із стажем Марія з усіх сил хотіла пояснити мені, що я неправильно роблю

– Зачекай, то ти хочеш сказати, що ти тут в Італії навіть не заради

Життєві історії 0

Мамо, кава закінчилася, – телефонує мені в Італію старша донька. – Ну і заодно передай 500 євро, дуже треба. – Марино, я ж уже попереджала, що не зможу більше вам грошима допомагати, бо маю один задум, – кажу. – У Вероніки випускний, вона собі вже сукню підшукала, а це не просто, довелося аж у Львів їхати, – пояснює Марина. – Сукня на випускний 500 євро? А як Вероніка надумає заміж виходити, боюсь навіть уявити, скільки буде коштувати її весільне вбрання. – Мамо, тобі що, шкода для внучки грошей? – з ноткою картання заявила мені Марина

– Мамо, кава закінчилася, – телефонує мені в Італію старша донька. – Ну і

Життєві історії 0

Мамо, для чого вам дача на пенсії, ви вже людина немолода, а якщо потрібно, ви можете їздити на дачу до нас, зараз весна, розсаду сійте, у нас ой як роботи багато там, – старалася підбирати слова невістка. – Навіщо мені чужа дача, де кожний рух доведеться з кимось обговорювати, дозвіл запитувати та весь час працювати на вас? Ні, мені потрібна влсна! Продавайте свій автомобіль, мені потрібні гроші, багато грошей

Наталя, побачивши свого чоловіка, змінилася в обличчі. Сьогодні якраз вона зовсім була не рада

Життєві історії 0

Ми обов’язково щось придумаємо, прошу тебе, тільки не поспішай приймати неправильні рішення, – каже мені Михайло. Він проти того, щоб я в свої 67 років ще раз в Італію їхала. Я там була майже 15 років, повернулася всього 2 роки назад, якраз на свій 65-річний ювілей. Тоді і вирішила, що зав’язую із заробітчанством, і хочу хоч трохи пожити в тому, що пристарала. Я собі свій дім гарненько відремонтувала, щоб вже до старості мати спокій – воду в дім провела, зробила велику ванну кімнату, кухню нову, опалення все поміняла, і з легким серцем вже думала просто собі жити – пенсію маю, город є, і ще кілька євро мала відкладених.У мене є єдина дочка, вона зараз в складному становищі, і хоче, щоб я поїхала ще на заробітки

– Ми обов’язково щось придумаємо, прошу тебе, тільки не поспішай приймати неправильні рішення, –

Життєві історії 0

Коли Дарина з’явилася на подвір’ї свекрухи, то всі сусіди зглядалися. Ходила, щось там порядкувала на городі, а потім аж до хати зайшла. А коли дізналася, що нічого тут їй більше не належить, бо заповіт складений на сусідку, засмутилася. Та люди в селі добре знали, що вона за одна

Весілля у Дарини та Степана було гарне та пишне, багато людей запросили, а все

Життєві історії 0

Інша мама на твоєму б місці кращу квартиру дітям би віддала, – картає мене донька. – Не розумію, чим ти не задоволена? Ми з батьком забезпечили тебе житлом, а зараз у тебе є чоловік, от і дбайте, старайтеся, і все у вас буде, – кажу. Дочка мене не зрозуміла, образилася, і сподівається, що я ще зміню свою думку. Справа в тому, що ми з чоловіком нещодавно купили квартиру в новобудові, саме в тому районі, про який я багато мріяла. Ми багато років складали гроші на цю квартиру, і я переконана, що ми заслуговуємо, щоб там жити, адже нам з чоловіком всього по 50 років

– Інша мама на твоєму б місці кращу квартиру дітям віддала, – картає мене

Життєві історії 0

Я проти, до чого тут твої батьки? Ми ці гроші заробляли разом, і ми їх витратимо на те, на що планували, – озвучив свою думку мій чоловік. Ніякої дачі він не хоче, не любить він все це, і не має бажання з цим звʼязуватися. До того ж, мама хоче, щоб дачу ми на тата оформили, бо інакше це не буде повноцінним подарунком. Ти ж нічого не втрачаєш. Зараз ти зробиш приємне батькові, а потім ця дача і так тобі дістанеться, – каже мама. – Мамо, мій чоловік проти, тому нічого з цього не вийде, – пояснюю я. – Тоді, у нас немає доньки. Любляча дочка погодилася б, – заявила мама

– От і добре, пощастило так пощастило! Вітаю, донечко! Даремно я на твого Вадима

Життєві історії 0

Коли Сергія не стало, його мати прийшла до невістки, вона сказала, що теж має право успадкувати майно, яке її сину належало, відступати вона не збирається і просить частину квартири, в якій невістка з донькою живе. Марина не могла повірити в це, адже сама свекруха синові нічого не збиралася залишати, заповіт вона давно на своїх доньок склала

Вперше, побачивши Наталю Іванівну, Марина зрозуміла, що подружками їм ніколи не стати, на жаль.

Життєві історії 0

Уявляєш, так і сказав – мамо, на Великдень не приїжджайте, – з розпачем ділиться своїми проблеми Ольга з подругою. В неділю вони вийшли в парк на Ребібії, щоб обговорити план поїздки додому на свята. Але тут Ольга заявляє, що певно додому не поїде, бо син не хоче, щоб вона приїжджала. – Уявляю, як тобі зараз. Прикро таке чути, але ти ж не збираєшся йти на поводу забаганок сина

– Уявляєш, так і сказав – мамо, на Великдень не приїжджайте, – з розпачем ділиться