Надійко, це ж свята. От як я маю сказати родичам, щоб вони не приїжджали? – каже мені чоловік. – Мама вже збирається до нас, в понеділок приїде.  – І що вона збирається у нас цілий тиждень робити? Великдень аж в неділю, – уточнюю я. – Так не тиждень, два тижні мама збирається у нас гостювати, – попередив чоловік. В мене слів забракло. Що я робитиму з свекрухою два тижні
– Надійко, це ж свята. От як я маю сказати родичам, щоб вони не
Нещодавно мама до мене приїхала, і я ледь не розплакалася. Надворі холодно, мокро, а вона в тоненькій курточці, роззулася – ноги мокрі, бо чоботи діряві. А звідки нове взяти, якщо грошей немає. Поїхала мама додому, а я брата набрала. кажу, мамі треба купити новий одяг, адже свята йдуть, хоч куртку і взуття треба купити. І продуктів трохи кращих на свята треба мамі дати також. Я зрозуміла, що сама всі ці витрати не потягну, у мене ж своя сімʼя є, мені про дітей треба дбати. Але брат, замість того, щоб включитися, вмив руки і сказав, що це не його проблеми і йому самому важко
– У мами фінансові проблеми, Вадиме, нам треба скинутися і допомогти мамі, – кажу.
Мова йде про твого брата, рідного між іншим. Як це ти йому не допоможеш? – каже свекруха моєму чоловікові, коли ми відзначали 40-й день по батьку. Ми з Максимом разом вже 12 років, і про те, що у нього є мама, я дізналася далеко після нашого весілля. Він ніколи про неї не говорив, а я і не чіпала цю тему. Чоловік мені розповів їхню доволі сумну родинну історію, я не могла спочатку повірити, що таке взагалі буває
– Мова йде про твого брата, рідного між іншим. Як це ти йому не
Ви хочете сказати, що малі діти за годину у вас з’їли 10 літрів смородини, – незадоволено сказала невістка свекрусі. – Та вони всі кущі обірвали, я тепер не знаю з чого варення на зиму варитиму, – сумно мати відповіла. Наступного дня Петро з дружиною поїхали на ринок і купили мамі відро ягід, але цим не закінчилося все
Минулого року Ольга Павлівна довго просила сина Петра привезти до неї на дачу онуків.
Дмитре, діти знову приходили до нас з порожніми руками, а сьогодні Вербна неділя, донька могла хоча б фруктів купити. Самі в одних брендах ходять, а батькам пачку печива шкода. Хіба вона не бачить, що ми не можемо з тобою нічого купити на пенсію одну? – сумно сказала Тетяна Петрівна чоловікові. А ввечері прийшло на картку їй 200 гривень не зрозуміло від кого, а потім жінка отримала дивну есемеску
Тетяна Петрівна тримала в руках мереживну серветку, яку вона зв’язала всього декілька годин тому.
Не приїдемо ми до вас, сил нема, – сказала сухо мені мама, коли нарешті від мене слухавку взяла. Не говорила вона зі мною більше тижня, і я відразу зрозуміла, що щось сталося, бо такого ще жодного разу не було. Виявляється, що мама образилася, коли дізналася, що моя свекруха поїхала в санаторій на відпочинок. – Звідки у свахи такі гроші? Я цікавилася, там два тижні коштує 40 тисяч гривень, – з подивом питає мене мама. Якщо чесно, то я найбільше боялася, що мама мені задасть це питання, бо брехати я не люблю, а правду казати не можу
– Не приїдемо ми до вас, сил нема, – сказала сухо мені мама, коли
Декілька днів тому в супермаркеті хтось мене тихенько взяв за руку. Я підвела очі – Люба. І коли ж вона встигла повернутися з далекої Португалії, де була на заробітках? Я привіталася і відразу її запитала про це. Люба, у відповідь, посміхнулася мені так тепло. – Я на Великдень приїхала, зараз якраз в стаціонар їду. Чоловіка свого провідати. Зготувала йому гарячої свіженької домашньої їжі, фруктів трішки купила, добре йому харчуватися потрібно. Я думала вона вдруге заміж вийшла, бо колишній залишив її з чотирма дітьми вже давно. Та я таки помилилася дуже
Декілька днів тому в супермаркеті хтось мене тихенько взяв за руку. Я підвела очі
Свята наближаються, мамо, грошей треба. Ти ж допоможеш? – дочка мене набрала кілька днів тому, щоб попросити допомоги. Все б нічого, але місяць тому, коли я сказала дочці, що приїду на свята додому, вона прямо мені сказала, щоб я не їхала, бо у них інші плани
– Свята наближаються, мамо, грошей треба. Ти ж допоможеш? – дочка мене набрала кілька
Мамо, це ж всього навсього квартира, і вона і так пустує, а я – твоя рідна донька, – каже мені Світлана. Я зараз живу в Німеччині, працюю, і змогла купити собі квартиру. Мені вже 65 років, і я розумію, що ще трохи, і треба буде повертатися додому, тому я і впорядкувала для себе житло, усвідомлюючи, що я в такій ситуації, що хоч і маю дочку, але мені доводиться розраховувати лише на себе. Та зараз дочка просить, щоб я свою квартиру віддала їй
– Мамо, це ж всього навсього квартира, і вона і так пустує, а я
Коли Олеся виходила заміж, чоловік дуже просив, щоб вона скоротила сілкування з подругами своїми, а краще – взагалі б не мала їх. Олеся так і зробила, бо вважала, що заміжня жінка має весь свій час віддавати сім’ї, а зараз дуже шкодує про свій вчинок
Коли Олеся вийшла заміж, то їй чоловік ще відразу ось так прямо сказав, що

You cannot copy content of this page