Життєві історії 0
Наталя народилася на свято Петра і Павла. Щороку вона намагалася саме в цей час взяти відпустку і поїхати кудись далеко, де її ніхто б не знав і де вона могла б хоч трохи відволіктися від сумних думок. Свій 40-й день народження вона вирішила відсвяткувати в Римі, і звідки ж їй було знати, що в базиліці Святого Петра вона зустріне свою долю
Наталя народилася на свято Петра і Павла. Щороку вона намагалася саме в цей час
Життєві історії 0
Не піду я до них, навіть не проси. Ти ж знаєш, Єво, що я про це все думаю, то навіщо знову починаєш цю розмову, – каже Алла Вікторівна своїй доньці, і в її голосі відчувається рішучість. Але Єва вирішила, що цього разу вона таки помирить свою маму і маму чоловіка, бо їхнє з Адамом сімейне життя тільки починається, а дві свахи бачити одна одну не хочуть. Та й нагода неабияка є для цього
– Не піду я до них, навіть не проси. Ти ж знаєш, Єво, що
Життєві історії 0
Мамо, ну чому ти мені нічого не сказала? Знаєш, як мені соромно було? – каже мені син. Я мовчу, бо навіть не знаю, що маю йому на це відповісти. Сину стало соромно, коли він з сімʼєю приїхав на Великдень в село паску святити, і побачив мене. Йому не сподобалося те, як я виглядала, а точніше, у що була одягнена. Я бачила, як невістка кривилася, але під церквою вони мені нічого не сказали, просто привіталися і стали поруч зі мною, але потім син приїхав, щоб поговорити про це
– Мамо, ну чому ти мені нічого не сказала? Знаєш, як мені соромно було?
Життєві історії 0
Перед Великоднем син прийшов до мене з речами, дружина Петра зібрала їх сама і відправила його жити до мене. Я тоді дуже пошкодувала сина і дала йому одну пораду, але тепер забрала б слова свої назад
Десь майже місяців п’ять до мене дуже часто приходить мій син. Петро приходить поговорити,
Життєві історії 0
Колись я мріяти лише могла, що буду жити за кордоном і заробляти тут добрі гроші. Та тоді я ще гадки не мала, як у мене складеться життя. Заміж я вийшла за італійця, але тепер мрію про дім в Україні
Так склалося в житті, що свого часу я поїхала на заробітки в Італію. Мені
Життєві історії 0
І що це дасть? Якщо ти зараз підеш від чоловіка, то залишишся на вулиці, – повчала Катерину мама. – Але ж я його не люблю. І не хочу даремно витрачати на нього свої молоді роки, – Катерина намагалася мамі пояснити, що її рішення про розлучення є остаточним. – Яка ж ти вперта, Катю. В дитинстві такою ж була, і зараз нічого не змінилося. Навіщо тоді ти зі мною радишся, якщо вже все вирішила
– І що це дасть? Якщо ти зараз підеш від чоловіка, то залишишся на
Життєві історії 0
Права ти, Лілечко, на всі сто. І правильно все кажеш. От тільки в житті по-різному буває, не знайшлася ще така людина, щоб у неї все ідеально було, «як книжка пише». – Може і ти так. Але є речі, які мають цінність. І не все пробачити можна. Ліля дивилася на Артура, а в її очах була пустота. Говорила вона спокійно, і це означало, що нарешті вона все відпустила. Зараз все просто, от тільки дорога до цього прощення була тернистою
– Права ти, Лілечко, на всі сто. І правильно все кажеш. От тільки в
Життєві історії 0
Михайле, одна надія на тебе. Допоможеш мені город засадити? – питає Марія і ледь не плаче. – Марусю, та ти ж казала, що в в минулому році востаннє займатимешся городом, – усміхнувшись, нагадав сусід, по діловому поправляючи вус. – Казала, але бачиш який час непевний, а маєш свою городину, то вже не страшно зимувати, – пояснює Марія, стискаючи в руці край фартуха. – Ти не хвилюйся, задарма я не хочу, я тобі заплачу, – проситься жінка. – Не знаю, не знаю… Подумати мені треба, – намагається тримати інтригу Михайло
– Михайле, одна надія на тебе. Допоможеш мені город засадити? – питає Марія і
Життєві історії 0
Що ти там робиш, мамо? – питає мене дочка. – Не розумію, що таке? Де гроші? Тут лише 500 євро. Ти їх кудись переставила? – питаю я із здивуванням свою дочку. – Облиш, мамо, ти що, приїхала гроші рахувати чи нас побачити? – спокійно відповідає мені донька. – Я гроші витратила. Я була спантеличена, бо розраховувала на те, що в мене є гроші, а виявилося, що в мене їх нема
– Що ти там робиш, мамо? – питає мене дочка. – Не розумію, що
Життєві історії 0
Коли ми купили квартиру з чоловіком, то й гадки не мали, що задумала свекруха. Ми вважали, що вона хоче нам добра, але помилялися дуже
На сьогоднішній день матері мого чоловіка вже 75 років виповнилося. Тетяна Михайлівна все своє

You cannot copy content of this page