Українці Сьогодні

Донечко, ти маєш мені допомогти. Тобі от як в житті пощастило, і це тому, що я, твоя мама, в тебе вірила, – каже мені по телефону мама. – Ти про що, – питаю. – Про яку допомогу йдеться? – Купи мені однокімнатну квартиру, а я відразу її на тебе оформлю. Я не можу з ними жити, мені треба жити окремо, я спокою хочу, – стала проситися мама. – Мамо, у мене немає таких грошей. Квартира – це занадто дорого, навіть на однокімнатну я не потягну, – пояснюю. – Але ж у тебе є багатий чоловік, от в нього і попроси

Я тримала документи в руках і не могла зрозуміти, як рідна мама могла зі

Життєві історії 0

Пішов до молодої, а свою дружину з дітьми лишив напризволяще, – говорили за спиною Павла Степановича люди. – Ага, а ще показував з себе зразкового сім’янина. Коли Павло вирішив йти з сім’ї, про це не говорив хіба що лінивий. Люди дуже по-різному ставилися до цього – хтось його засуджував, але близькі люди, які знали, як було все насправді, розуміли, чому він саме так вчинив. Та й самому Павлу рішення це далося дуже непросто. Він не планував, що так вийде

– Пішов до молодої, а свою дружину з дітьми лишив напризволяще, – говорили за

Життєві історії 0

В той день Петрунелія вирішила не сідати в автобус, а пройтися пішки. Їй треба було освіжити голову і все обдумати. Сума і справді для неї була величезною, але дівчина вирізнялася впертим характером, і була не з тих, хто звик здаватися. Мама була для Петрунелії єдиною рідною людиною. Батька свого вона не знала, мама народила її, що називається, «для себе», у віці майже 40 років. Єдине, що було відомо дівчині, що цей чоловік був одружений, з сімʼї йти, очевидно, не збирався, і мав ім’я Петро, в честь нього мама і назвала її цим дивним, і зовсім не жіночим, як їй завжди здавалося, іменем

– Петрунеліє, зайдіть зараз до мене, – лікар обережно заглянув в палату і покликав

Життєві історії 0

Останнім часом синові Ірини живеться непросто: він в сім’ї працює один, грошей ні на що не вистачає, ще й туляться втрьох в малій однокімнатній квартирі. Тоді невістка сама звернулася до свекрухи і попросила, щоб вона квартиру свою продала, гроші розділила між донькою та сином, а сама жити до них переїхала, ще й онука гляділа б їм. І пропозиція навіть не дуже погана була, але Ірина відмовилася відразу, чим лише гірше зробила для всіх

У Ірини Дмитрівни є син і донька. Вони вже давно дорослі та самостійні люди.

Життєві історії 0

Лариса не знаходила собі місця, бо вона вже більше години чекала чоловіка, а він спізнювався. Вони мали йти в гості до її батьків, тож дружина не розуміла, куди подівся її чоловік. Не прийшов Михайло вчасно додому не просто так, він в неділю зранку пішов в церкву, а потім попрямував не додому, а до кума, бо знав, що там його більше чекають. Не почувався щасливим Михайло в сімейному житті, останнім часом він почувався банкоматом для своєї дружини

Лариса не знаходила собі місця, бо вона вже більше години чекала чоловіка, а він

Життєві історії 0

Синку, яка ж я рада за тебе! Який ти у мене молодець! – сплеснула руками Оксана. – Мамо, це ще не всі сюрпризи, – посміхнувся Дмитро. – Ми з дружиною хочемо, щоб ви з батьком жили з нами, тут місця на всіх вистачить! Оксана і не думала, що в її житті все ще може так круто змінитися. Але доля приготувала для них з Павлом отакий от сюрприз – добрих дітей, які не забули про своїх батьків

Оксана все своє життя тільки й те робила, що дбала про інших. Про себе

Життєві історії 0

На Великдень ми з чоловіком їздили до мами, вона зараз живе з моїм братом і його дружиною. Ще з першого дня їх весілля мама дуже годила невістці: вона готувала для них, прибирала і навіть прала їх речі. Брат привів невістку в мамину квартиру, тому я думала, що саме вона буде мамі догоджати. А коли приїхала до них на Великдень, то дуже розчарувалася, адже не знала, як там мама з ними живе

Відразу, як мій рідний брат одружився, він привів свою дружину, нашу невістку, жити до

Життєві історії 0

Світлано, та ти аж світишся від щастя! Розповідай, що там у тебе сталося, – прониклива бабуся відразу побачила зміни в поведінці онучки, яка повернулася з навчання на канікули зовсім іншою. – Та нічого особливого, я сесію на відмінно здала, – зашарілася Світлана. – Ти вже 4 роки усі сесії здаєш на відмінно, але ще жодного разу я тебе такою не бачила. Ану, розповідай бабусі все як є, ти ж знаєш, що я завжди тебе підтримаю і зрозумію

– Світлано, та ти аж світишся від щастя! Розповідай, що там у тебе сталося,

Життєві історії 0

Ніночко, ти не хвилюйся, цього року я про твій день народження не забув, – багатобіцяюче, з ноткою піднесення сказав мені чоловік. Я була відверто подивована, адже за 5 років, що ми разом, таке сталося вперше. Всі попередні рази Віктор просто забував про моє свято. Але цього разу ще в середу він сам згадав, що у мене день народження в неділю. Звичайно, що я зраділа. Сподівалася, що він готує мені подарунок. До того ж, у мене кругла дата – 30 років

– Ніночко, ти не хвилюйся, цього року я про твій день народження не забув,

Життєві історії 0

Іване, зрозумій мене правильно, але краще б ти додому йшов. Не ображайся, я тебе не виганяю, але знаю твою Галину – вона як дізнається, що ти знову був тут, то не солодко мені буде – каже Марія. – От до чого це? Хіба тебе хтось питав що? Ми з кумом прийшли, накривай, Маріє, стіл. А з своєю дружиною Іван і сам розбереться, – розважливо наказав Павло, який сам запропонував кумові, щоб той з церкви йшов відразу до нього в гості. Павло ж запросив кума якраз на ті славнозвісні вареники, які його дружина ліпить – в жодному ресторані таких смачних не знайдеш

– Іване, зрозумій мене правильно, але краще б ти додому йшов. Не ображайся, я