Українці Сьогодні

Якби ж я знала, що ця історія закінчиться саме так, то я б ніколи не погодилася. Прийшла нещодавно до мене моя подруга з на перший погляд нормальним проханням – подивитися за її домом, поки її не буде. Вона вирішила у Францію до рідної сестри поїхати. – Світлано, я тобі вірю як собі, тому виручай, – просить мене моя подруга. – Мене не буде всього місяць. Тобі просто час від часу треба приходити і дивитися що тут і до чого, – каже Ірина

Якби ж я знала, що ця історія закінчиться саме так, то я б ніколи

Життєві історії 0

В той день Павло Дмитрович прийшов до неї засмучений, сказав, що у нього тимчасові фінансові проблеми, і що йому треба 50 тисяч гривень. – Виручиш, Галинко? Я поверну відразу, як буду мати гроші, – став проситися Павло Дмитрович. Галина без зайвих думок витягла із сховку гроші, відрахувала 50 тисяч, не взяла навіть ніякої розписки, бо ж вірила Павлу. – А знаєш що, виходь за мене заміж, – раптом запропонував Павло. – Чого нам ховатися, ми давно не діти, – каже. Пропозицією Павла Галина була дещо ошелешена, тому сказала, що їй треба подумати. А коли Павло, смачно поївши, покинув її квартиру разом з грошима, Галина до сусідки пішла, поради питати

– Я вже і сама не знаю, чи воно мені треба, – каже Галина

Життєві історії 0

Галина встала і вийшла з кімнати, а через хвилину повернулася з шкатулкою. Марта добре знала цю річ, бо там знаходилися мамині прикраси, які не можна було брати, а їй колись в дитинстві так кортіло хоч їх приміряти. Мама відкрила шкатулку і з урочистим виглядом витягла звідти дивовижної краси перстень. – Візьми доню, приміряй його. Знаю, що тобі ця прикраса може здатися старомодною, але просто довірся мені. Одягни на палець і носи, цей перстень принесе тобі щастя, як і колись мені в свій час, – сказала мама. – Ми з твоїм батьком прожили душа в душу 30 років, це перстень приніс мені жіноче щастя. Так, перстень був доволі старомодний, тепер таких не носять, але Марті прикраса сподобалася, і вона її одягнула

– Ну чому ж мені так не щастить, мамо? Я старалася, дуже, але він

Життєві історії 0

Ближче до обіду Антоніна поїхала на таксі з донькою до поліклініки. Чоловік якраз мав вихідний, але не зголосився допомогти дружині. У поліклініці їм довелося провести багато часу. Коли вони вийшли, було вже пізно. Антоніна викликала таксі. В глибині душі вона сподівалася, що Олег встигне приготувати для них вечерю, адже вони голодні були. Однак перші дзвіночки про те, що щось не так, з’явилися тоді, коли чоловік просто не відчинив двері, і їй самій довелося відчиняти своїми ключами

Антоніна стояла біля вікна своєї квартири, тримаючи на руках маленьку донечку. Дівчатко тихо сопіло,

Життєві історії 0

Тепер ви – сім’я, і у вас не може бути “мої-твої” гроші, а все має бути спільним, тому, Валентино, ділитися треба, – наказовим тоном заявила мені свекруха. Так закінчилася історія, коли ми маму чоловіка попросили посидіти з дитиною один день, бо ми поїхали до друзів на ювілей, а трирічного сина ми брати з собою не хотіли. Звідки ж я знала, що свекруха лише і мріє потрапити в мою квартиру, щоб зробити в ній ревізію і знайде мої гроші

– Тепер ви – сім’я, і у вас не може бути “мої-твої” гроші, а

Життєві історії 0

Одного ранку, коли Світлана збиралася на роботу, пролунав дзвінок у двері. На порозі стояв свекор. – Доброго дня, Світлано, – зніяковіло сказав батько чоловіка. – Чи можна увійти? Невістка відійшла, впустивши батька. Вона відчула вже, що щось не так

Та не розумію зовсім, а чого вам десь бігати та шукати? У нас поверхом

Життєві історії 0

Мамо, ми тебе відвеземо до брата, у нього і заночуєш – каже мені дочка. Я до неї в гості прийшла, ми вечеряли, і після цього я сподівалася, що залишуся на ніч у доньки, але вона вирішила мене відправити до сина. – У Володі великий будинок, місця вистає, не те, що у нас – всього дві кімнати, нема де і розвернутися, – каже Катерина і збирає тарілки зі столу. – Може, каву будете, поки мій Микола з роботи повернеться? – питає. – Не хочу я на ніч кави, – кажу і ледь не плачу, бо такий вже мені діти рідні прийом влаштували, що не передати словами

– Мамо, ми тебе відвеземо до брата, у нього і заночуєш – каже мені

Життєві історії 0

Мамо! Ви що таке робите? У нас не заведено їсти ложкою з каструлі, адже і ми з Остапом будемо їсти той борщ, – здивована Ольга зробила зауваження свекрусі. Та аж почервоніла, адже ніколи не думала, що Ольга на таке здатна, бо її невістка завжди була мовчазна. – Ну і де ж м’ясо? Борщ має наваристий бути, а його майже нема. Це не борщ, а юшка якась. У мене він завжди густий та насичений. А тут

Ольга клопотала на кухні з раннього ранку. Вона вже приготувала сніданок для свого чоловіка,

Життєві історії 0

Що ти хочеш від мами? Вона на чужині, їй самій важко, – захищався за нею Олексій. Я його розумію, це його мама, і він просто не хотів бачити правду. Я думала, що свекруха заробляє і вкладає в свій будинок, але коли одного разу я приїхала до них в село, був такий ексклюзивний випадок, в свекра був ювілей, то я була ошелешена тим, що у них нічого не змінилося, навіть косметичний ремонт свекор не зробив, не кажу вже про якісь добудови. Я ніколи не любила рахувати чужі гроші, вважаю, що кожна людина живе так, як хоче, але те, що сталося в нашій родині, змусило мене задуматися над тим, куди діває свої гроші свекруха

Я ніколи не любила рахувати чужі гроші, вважаю, що кожна людина живе так, як

Життєві історії 0

Все зіпсувалося в одну мить, коли до зали ресторану зайшов Олександр у супроводі молодої красуні. На вигляд вона була молодшою років на 20 від нього. Марина закрила лице руками, найбільше хвилюючись про те, щоб цього сорому не побачили її сини. Батько, який для них завжди був ідеалом чоловіка і прикладом в усьому, зараз з іншою жінкою спокійно відпочиває в горах. Та дива не сталося, сини побачили батька, як і він їх теж. Настала німа сцена. Не розуміла лише що відбувається молода супутниця Олександра. Він посадив її за столик, а сам підійшов до дружини і дітей. – Батьку, як ти міг? – строго, по-чоловічому запитав їхній старший 22-річний син

– Марино, я їду у відрядження, мене не буде найближчий тиждень, тому спробуй не