Спекотна серпнева ніч на Поділлі дихала важким ароматом матіоли та перестиглих яблук, що глухо
— Ти хоч розумієш, що я зараз відчуваю, дивлячись у ці очі, які є
Вечір починався цілком звичайно. Олена розкладала на столі папери — річний звіт вимагав концентрації,
— Мамо? Тату? — Павло вискочив у вітальню в одних шортах, розгублено протираючи очі.
— І це все, що я заслужила? Торт у пластиковій упаковці? Я не можу
Серпень на Поділлі завжди мав особливий аромат — густий запах дозрілих яблук, медової падалиці
— Мамо, батько тобі знову нічого не подарував? Іринка стояла посеред кухні, стискаючи в
Листопад у передмісті столиці завжди мав присмак заліза та мокрого асфальту. Соломія стояла біля
— Ти, Віталику, навіть не розраховуй, — заявив мій брат Максим, впевнено відсуваючи тарілку
— Викидайте цей мотлох прямо під ворота, і мені байдуже, що вона скаже! —