Українці Сьогодні

Мені 54 роки, відколи у дітей з’явилися власні сім’ї, я живу одна, бо давно розлучена, діти ще в початкову школу ходили, як чоловік від нас пішов. Весь цей час я жила одна, чоловіки до мене сваталися, але мої діти були категорично проти, з вітчимом вони жити не хотіли. Тому я і не шукала собі пригод, а жила сама, і сама на собі все тягла. Коли діти виросли, легше не стало, бо їм постійно щось від мене треба. І син, і донька живуть окремо, у обох є діти. Внуків своїх я люблю, але я не вважаю, що всі вихідні я маю з ними проводити. А діти мої наче змовилися, постійно планують собі щось на суботу-неділю, а мені дітей привозять, часто навіть без попередження, не узгоджуючи це з моїми планами

– Не зрозумів, а чого це ти не можеш? Мамо, ти ж не працюєш

Життєві історії 0

Скоро в свекрухи день народження буде, я так не люблю такі дні, бо свекри мої люди дуже непрості. Цього разу мати чоловіка сама загадала мені подарунок, надіслала фото з цінником і сказала де я можу купити його. Я здивувалася і засмутилася водночас, адже там ціна в 5 тисяч гривень. Я стала просити чоловіка, щоб відмовив маму, адже у нас й так зараз складно з грошима, та чоловік має думку свою

В ті далекі часи, ще коли я була малою, мої мама й тато мені

Життєві історії 0

Чотири тисячі євро Людмилі віддам, дитині треба. А нам тисячу залишу, вистачить, – міркувала заробітчанка, перераховуючи ті євро, які вона нещодавно привезла з собою з Італії. Хвіртка рипнула, Марина зрозуміла, що хтось прийшов, і тремтячими руками почала збирати гроші, щоб встигнути перекласти їх у сховок. Не думала жінка, що на старості років їй доведеться ховати гроші, та й ще й від кого? Від свого чоловіка. Перед Мариною стояв непростий вибір – донька чи чоловік, і вона вибрала доньку. Таке воно, серце матері, що не вміє відмовити рідній дитині

– Чотири тисячі євро Людмилі віддам, дитині треба. А нам тисячу залишу, вистачить, – міркувала

Життєві історії 0

От ніколи б не подумала, що в свої 60 років я стикнуся з такою проблемою. Я готувалася до ювілею, хотіла відзначити його в тісному родинному колі, стала радитися з чоловіком – де будемо відзначати і кого кликати. Стала я складати список гостей. Є у мене рідна сестра, Анна, то я її покликала з чоловіком і дітьми. А також сина Ігоря з дружиною Любою. – А де Галина і наш онук? Як це без них? – питає мене чоловік, коли він не побачив у списку першу невістку. – Ти думаєш, її варто кликати? – засумнівалася я. – Звичайно. Те, що у Ігоря інша дружина уже, зовсім не змінює того факту, що Галина – наша невістка, яка подарувала нам чудового єдиного онука

– Або вона, або я. Мамо, як ти це собі уявляєш – дві мої

Життєві історії 0

Якби мені тоді хтось сказав, що я пробачу свого чоловіка через 5 років після зради, я б ніколи не повірила в це, бо я жінка, яка знає собі ціну. Та коли Євген пішов від мене до іншої, я дуже змінилася, адже дуже цінувала чоловіка. Просила його одуматися, згадувала про сина, але то марно було, він пішов – закохався у неї. Я тоді відразу планувала вийти заміж вдруге, щоб він дізнався лише про це, шкодував, захотів повернути мене, але Євгенові було байдуже

На днях я почула історію своїх знайомих, вона досить таки сумна, з недуже хорошим

Життєві історії 0

Голос чоловіка тремтів, я за майже 40 років нашого шлюбу таким його ще не бачила. – Катерино, чесно мені кажи, то правда, що про тебе тут кажуть люди? – суворо питає. – Які люди? Ярослава? Ти ж знаєш, що вона завжди заздрісною була, – кажу. Та чоловік не вірить. Він хоче подавати на розлучення і на поділ майна. Каже, що диму без вогню не буває, і що жодна заробітчанка з нашого села не отримала квартиру в подарунок від італійця

– Катерино, чесно мені кажи, то правда, що про тебе тут кажуть люди? –

Життєві історії 0

Коли машина під’їхала до воріт будинку за вказаною адресою, Богдан оторопів, бо на подвір’ї побачив той самий старий велосипед дядька Петра. Він не міг повірити у таке співпадіння, і поки у нього в голові складався пазл, з хати зустрічати гостей вийшов Петро, а за ним і його донька – голубоока красуня Юля. Марія щиро розсміялася. Вона хотіла подивитися, що тепер скаже її зарозумілий син. Вони всі троє були дещо розгублені, і тільки одна Юля не розуміла, що тут відбувається, чому її завжди впевнений в собі Богдан так дивно себе поводить

– Знову він ошивається біля моєї мами! І що це вона собі надумала, в

Життєві історії 0

Перша моя зустріч з майбутньою свекрухою принесла мені велике розчарування лише. Я думала, що вона буде мене частувати, розпитувати все, цікавитися моїм життям, а вона ходила в старому халаті по квартирі, варила картоплю і нарізала сало. Таке враження було, що в тій квартирі місяць ніхто не прибирав, а свекруха мене й не чекала. Я тоді ще вирішила, що жити з нею не буду, але після весілля нам не було куди йти і я таки перебралася до неї

Звісно, не подумайте про мене нічого такого, я не така вже й недобра людина,

Життєві історії 0

Відразу на наступний день після випускного доньки, Олег сказав, що нам треба серйозно поговорити. – Я йду від тебе. Донька вже доросла, так що тепер я вільний, – сказав Олег. – Що ти таке кажеш? А як же я? Як наша Люба? – стала я плакати. – Люба вже доросла, – сухо сказав чоловік. – Я Ларисі обіцяв, що піду з сім’ї, як донька виросте. Вона і так надто довго мене чекала

– Це твоя справа, мамо, роби як знаєш, але я б його не прийняла

Життєві історії 0

Багато років тому ми купили хату в селі біля моєї свекрухи. Мені з нею дуже важко жилося, ми з чоловіком продали свій старенький автомобіль, позичили в родичів гроші і купили хатинку маленьку, яка продавалася біля нас. Я дуже раділа, скликали ледь не пів села на новосілля, думала ото вже заживемо щасливо. Та де там

Дуже довго я таки вагалася, щоб написати сюди. Але бачу, що люди тут дають