— Ну ось, тепер вона справді наша! — з радісним блиском у очах промовила
Світлана пам’ятала, як пахне в маминій хаті: сухими травами, теплим хлібом і легким димом
Олена поставила на стіл важку, прямокутну форму з короваєм-куркою. Корочка, темно-бурштинова, майже чорна по
— Софіє, донечко, почекай, — голос Ольги, матері, у слухавці тремтів, ламаючись на високих
Лариса давно відчувала, що з Ігорем щось відбувається. Ніби між ними хтось нечутно став,
Оксана стояла на вузькому балконі своєї орендованої кімнати у Вероні, вдихаючи густий, просочений ароматами
У Василя та Марії була одна-єдина дитина — Наталочка. Село їхнє невелике, кожен усіх
Софія закривала валізу, і звук блискавки розворушив тишу. Вона востаннє оглянула кімнату, що дісталася
— Марино, у вас є щось швидке, щоб перекусити? — поспіхом запитала Юлія. —
Марта відчувала, як морозний вітер проймає її наскрізь, хоча стояла вона у теплій квартирі.