Листопад у Києві видався надто вогким і непривітним. Діана стояла біля вікна, спостерігаючи, як
Віктор належав до того типу чоловіків, яких називають «сіллю землі». Міцний, небагатослівний, з великими
— Чому це ви зі своїми родичами вирішили, що будете святкувати Новий рік саме
— Ти справді вирішив запросити маму жити до нас, навіть не порадившись зі мною?
Той вечір починався так, як починаються сотні грудневих вечорів. За вікном повільно кружляли лапаті
Ганна завмерла, дивлячись на чоловіка так, ніби він щойно запропонував скасувати Різдво. За вікном
— І ось так, кохана, — Артем, її молодий чоловік, стояв посеред вітальні їхньої
— Ну що, прийшла додому, багата спадкоємиця? — з іронічною посмішкою зустрів дружину В’ячеслав.
— Що цей хлопець, у якого ні житла свого, ні статків серйозних, зможе тобі
— Чого гримиш? Поспати не даєш! Ірина здригнулася біля раковини й озирнулася. У дверях