Село Вербівка, що розкинулося серед розлогих луків та старезних верб, жило своїм неквапливим, розміреним
— Якщо ти зараз не станеш на мій бік, я просто зберу речі й
— Я не буду доглядати за твоєю мамою, і це моє остаточне рішення, —
Містечко Люботин зустрічало ранок густим туманом, що м’яко розтікався поміж деревами та дахами будинків.
Місто Бориспіль зустрічало вечірніми вогнями, що мерехтіли крізь легкий туман. Ніна стояла біля вікна,
Бровари вечоріли. За вікном квартири, де мешкали Софія та Тарас, поступово гасли вуличні ліхтарі,
— Теж мені італійська синьйора, заробітчанка називається! Та мені ніхто не вірить, що теща
— Тату, ти ж розумієш, що мамі зараз дуже важко, і ти не можеш
Бровари весняного вечора були огорнуті ніжним серпанком, а повітря пахло першою зеленню та свіжістю.
У містечку Ірпінь, де сосни шепочуть над дахами сучасних житлових комплексів, ранок був особливо